«Парфумер» і його парфумерія в наш час
«Парфумер» – це культовий європейський роман, представляти його я думаю не потрібно. Він широко відомий всьому світу. Опубліковано роман був вперше в Швейцарії в 1985 році. Парфумер завоював і відразу ж знайшов широку популярність. І по сей день займає одне з провідних місць серед світових бестселерів. Автор — Патрік Зюскінд — справжня інтелектуал парфумерії та моди, лідер мистецького істеблішменту Старого і Нового Світла. Такого значного злету не знав ні один німецький літератор з тих пір.
В оригіналі твір носить назву «Das Parfum» – в дослівному перекладі – «духи, аромат».
Це історія про Жан?Батист Гренуя, який володіє унікальними здібностями відчувати найтонші запахи. Вміє вибрати і виділити з усього різноманіття навколишніх його ароматів окремі ноти і на їх основі скласти самі надзвичайні духи. Парфуми, які діють на підсвідомість людини, змушують його робити вчинки, які лежать за межею розумного. Однак скористався своїми здібностями в корисливих цілях, з метою підкорити світ і підпорядкувати його собі. «Історія одного вбивці» розповідає про життя людини, чия геніальність і феноменальне марнославство обмежувалося сферою, яка не залишає слідів в історії – летючим царством запахів.
А що б було, якби Гренуй жив і створював парфуми не в Епоху Просвітництва, а в даний час, під час П’ятої Республіки у Франції, під час прогресу, бурхливого зростання парфумерної індустрії, індустрії моди і краси? Залишилося б бажання «закохати» в себе весь світ? Я думаю, що «так», тільки спосіб був би обраний інший. В епоху розвинених комунікацій і глянцевих журналів, парфуми від Гренуя, встали б в один ряд з парфумом від Hugo Boss або Cristian Dior. І світова популярність, до якої так прагнув «парфумер» прийшла б до нього цілком легальними і суспільно схвалюваними способами.
Так що можна шкодувати або радіти, що герой твору не наш сучасник, але одне можна стверджувати, що роман заслуговує Вашої уваги для прочитання.
Джерело: