Підсилювач потужності звуку

При проектуванні описуваного підсилювача потужності був узятий Квод 405, вдало поєднує в собі високі технічні характеристики і схемну простоту. Структурна схема підсилювача потужності в основному залишилася незмінною, виключені лише пристрої захисту транзисторів вихідного каскаду від перевантаження. Практика показала, що пристрої такого роду не виключають повністю відмов транзисторів, але вносять нелінійні спотворення при максимальній вихідній потужності. Струм ж транзисторів можна обмежити інакше, наприклад, використовуючи захист від перевантаження по струму в стабілізаторах напруги. У той же час представляється доцільною захист гучномовців при виході з ладу підсилювача або джерел живлення.
У вихідному каскаді застосовані складові транзистори КТ827А (VT9) і КТ825Г (VT10), в крайовому каскаді лінійного підсилювача (VT5) – складовою транзистор КТ825Г. Для зменшення нелінійних спотворень типу «сходинка» між базами транзисторів VT9, VT10 включені діоди VD5 і VD6. При цьому забезпечується досить надійне закривання транзисторів вихідного каскаду в відсутність сигналу.
Для поліпшення симетрії вихідний каскад підсилювача виконаний на компліментарною парі транзисторів.
Вхідна ланцюг незначно змінена. В якості сигнального використаний не інвертуючий вхід ОП DA1, що дозволило збільшити вхідний опір підсилювача потужності (воно визначається опором резистора R1 і дорівнює 100 кОм).
Для запобігання клацань в гучномовцях, обумовлених перехідними процесами при включенні живлення, а також для захисту гучномовців від постійної напруги при виході з ладу підсилювача або джерел живлення застосовано просте, добре зарекомендувало себе пристрій (VT6-VT8), що використовується в промисловому підсилювачі «Бриг-001». При спрацьовуванні цього пристрою загоряється одна з ламп HL1, HL2, сигналізуючи про наявність на виході підсилювача постійної напруги тієї або іншої полярності. Заміна лампового індикатор світлодіодний описана в схемі блоку живлення (див. нижче)
В іншому схема описуваного підсилювача не відрізняється від схеми підсилювача «Квод 405».
На відміну від початкового варіанту я збирав кожен канал підсилювача на окремій платі. Практика показала, що в цьому випадку легше виключити можливі перешкоди і наведення від сусідніх каналів і трансформатора.
Не лякайтеся розмірів плати. При першому огляді виникає помилкове враження заниженою щільності монтажу. Проведені випробування показали, що ряд елементів при тривалій роботі підсилювача досить сильно гріються, а така конфігурація плати сприяє циркуляції повітря і охолодження. До того ж вона виключає взаємні наведення елементів.
Для з’єднання з зовнішніми ланцюгами у вихідному варіанті застосовувалися роз’єми типу МРН. Якщо не хочете помучитися з їх паянням в ті ж отвори можна без проблем впаяти дроти.
Транзистори вихідних каскадів (VT9, VT10) я ставив через діелектричні прокладки на радіатори довжиною 150 мм (продаються в магазинах радіодеталей) по 4 на кожен (1 радіатор на 2 канали). Транзистори VT5 встановлені без прокладок на окремих голчастих тепловідводах закріплених на платі.
Змонтований з справних деталей підсилювач налагодження майже не вимагає. Необхідно лише підібрати резистор R30 (щодо надійного спрацьовування реле через кілька секунд після включення живлення) і сумарну ємність конденсаторів С10, С11 (по мінімуму нелінійних спотворень на частоті 20 кГц).
Підсилювачі потужності звуку, системи оповіщення, трансляційні підсилювачі.