Що таке sitcom
Отже, що ж таке sitcom і з чим його їдять.
Ситком (від англійського sitcom, situation comedy) – це дуже популярний жанр гумористичного серіалу. Власне, термін «ситком» перекладається з англійської мови як «ситуаційна комедія» або, якщо хочете, комедія ситуацій.
Жанр ситуаційної комедії зароджувався в далеких двадцятих роках минулого століття в Північній Америці. Піонером цього жанру зазвичай вважають розважальне шоу “Сем і Генрі”, яке увірвалося в ефір чиказької радіостанції WGN в 1926 році. В 1928 році в ефірі радіостанції CBS з’явилося шоу “Amos & Andy”, яке затьмарило по рейтингах свого попередника і стало найулюбленішим ситкомом американців 20-30х років.
З повсюдним поширенням телебачення жанр ситуаційної комедії знайшов своє друге народження. Коли у 1951 році на телебаченні з’явилася комедія «Я люблю Люсі», назва sitcom назавжди закріпилася за гумористичними телесеріалами.
Кажучи коротко, sitcom – це розважальний телевізійний серіал, який зазвичай дуже просто впізнати за кількома відмітним ознаками.
Класичної візитною карткою ситкому є сміх за кадром. Вперше він з’явився в комедійному серіалі «Я люблю Люсі» і з тих пір став вельми поширеним атрибутом ситуаційної комедії. Тим не менш, останнім часом сміх за кадром вже став дратувати глядачів і його все частіше перестають вставляти в серіали.
Кожна серія серіалу зазвичай триває близько 22 хвилин і переривається двома чотирьох-хвилинними рекламними роликами. Виконавці головних ролей зазвичай не змінюються протягом усього серіалу, проте в розкручені серіали прийнято запрошувати на епізодичні ролі популярних кінозірок. Головну увагу у розвитку сюжету таких телесеріалів приділено комічній стороні щоденних проблем і життєвих ситуацій.
За великим рахунком, будь-яка людина, яка коли-небудь вмикала телевізор, хоча б один раз бачила sitcom і пам’ятає назву як мінімум одного з них. «Офіс», «Друзі», «Комп’ютерники», «Як я зустрів вашу маму», «Дві з половиною людини», «Теорія великого вибуху» і навіть мультфільм «Сімпсони» – все це комедії ситуацій.
На пост-радянський простір комедії ситуацій прийшли відносно недавно. Першим з них був, здається, російський ситком «Моя прекрасна няня», за великим рахунком скопійований з американського серіалу «The Nanny». З тих пір, російські телеканали почали один за іншим адаптувати американські серіали, як правило, не думаючи про те, чи підходять вони для вітчизняного глядача.
Якість серіалів від цього сильно страждає – куди там Геннадію Букіну до Чарлі Гарпера з серіалу «Дві з половиною людини».
Будемо сподіватися, що рано чи пізно наші телеканали все ж візьмуть курс на вітчизняного глядача, ну а до тих пір завжди можна подивитися старі добрі американські сіткоми.