Фінансова стійкість підприємства

На сьогоднішній день світова
економіка переживає досить складний час: світова економічна криза,
часта мінливість і невизначеність законодавства і т. д. Всі ці фактори
значно впливають на фінансову стійкість підприємства, а точніше
дестабілізують цю стійкість. І тому підприємства прагнуть змінити своє конкурентне становище,
орієнтуються на нові підходи, принципи, методи організації і ведення бізнесу
– процесів, заснованих на вдосконалення саме внутрішнього механізму
управління функціонування підприємства, де головним компонентом у такій
організації є фінансова стійкість.
У сучасній економічній
літературі значна увага приділяється вивченню сутності фінансової
стійкості, засобів її забезпечення і аналізу, тому що на сьогодні немає
чіткого й адекватного визначення поняття фінансової стійкості, і тому
досить багато економістів розглядають ці досить актуальні питання,
зачіпають всі сфери діяльності: реальне виробництво, фінансова сфера,
сфера послуг і ринок форекс.
В економічній літературі
більшості випадків поняття фінансової надійності та фінансової стійкості
ототожнюються, однак деякі економісти з цим не погоджуються і стверджують
що ці поняття різні.
Зустрічається таке поняття фінансової
стійкості – це платоспроможність у часі, постійне балансування,
перевищення доходів над витратами або як постійне у часі співвідношення
між залученим і власним капіталом.
Однак у загальному розумінні
фінансова стійкість передбачає такий стан фінансових ресурсів, при раціональному розпорядження
якими гарантується наявність власних коштів, стабільна прибутковість і
забезпечується процес розширеного відтворення. У такому розумінні
фінансова стійкість є одним
з головних факторів досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової
стабільності.
Важливо зазначити, що фінансова
стійкість є основою фінансово-економічної стабільності
функціонування підприємства, яка оцінює, у свою чергу, положення
об’єкта на довгострокову перспективу, можливість здійснювати інвестиції.
На сьогодні існує близько
двохсот відносних аналітичних показників, які розраховуються на
основі фінансової звітності для оцінки фінансової стійкості підприємства,
це, наприклад, такі як: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт
співвідношення залучених і власних коштів, коефіцієнт інвестування,
коефіцієнт фінансування, коефіцієнт маневрування власних оборотних
коштів, коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними
джерелами фінансування та багато інших.
Процес управління фінансовою стабільністю
є суттєвою стороною функціонування фінансової служби компанії і складається
з цілої низки організаційних заходів, що включають планування, поточне
управління, а також створення варіативної організаційної структури управління компанією
і її підрозділами. Для досягнення цієї мети використовуються такі методики
управління, як регулювання, регламентація та інструктування. Особливе
увагу приділяють створенню положень про структурних підрозділах компанії,
посадових обов’язків персоналу та налагодження інформаційних потоків в розрізі
розбиття по термінах виникнення, відповідальним особам і нормативним
показниками. Створення системи планування фінансовою стійкістю бажано
для прив’язки джерел приходу і расхола власних грошових ресурсів.
Організація оперативного управління фінансовою стабільністю ґрунтується на
обробки бухгалтерських даних. На виході виходять документи, такі як
внутрішні форми аналізу, звітності і аудиту.
Для забезпечення фінансової
стабільності (стійкості) підприємства з-за нестабільного зовнішнього середовища
необхідні відповідні організаційно-економічні умови і конкретизація
заходів.
Для досягнення підприємством
поточного фінансового рівноваги необхідно проводити наступні заходи:
оптимізація асортиментної політики підприємства (облік реалізації товарів за
товарними групами та окремими видами); оптимізація цінової політики підприємства
(в умовах кризи вона повинна бути не агресивною, а помірної); оптимізація
амортизаційної політики; розробка ефективної податкової політики
(мінімізація податкових платежів щодо розміру доходу і прибутку
підприємства); забезпечення ефективної політики управління власними фінансовими ресурсами (збільшення
частини, яка формується за рахунок внутрішніх джерел); оптимізація
дивідендної політики підприємства;
скорочення фінансування соціальних програм підприємства за умов ризикового
фінансового становища.
Для забезпечення достатнього
рівня фінансової стійкості та
платоспроможності підприємства необхідно проводити наступні заходи: 1) оптимізацію політики управління оборотними
активами (використання систем внутрішніх нормативів, які визначали б
максимально допустимі розміри низьколіквідних і неліквідних видів оборотних
активів; депресация дебіторською заборгованістю як один з шляхів відшкодування втраченого капіталу;
компромісна модель фінансування оборотних активів для зниження ризику втрати
ліквідності оборотних активів за рахунок нарощування величини чистого оборотного
капіталу); 2) оптимізація політики управління операційними циклами (скорочення
розмірів дебіторської заборгованості шляхом проведення консервативної кредитної політики; узгодження з часом
позитивних і негативних грошових потоків; визначення нормативної довжини
оперативного циклу в залежності від специфіки діяльності підприємства); 3)
скорочення необгрунтованих короткострокових фінансових зобов’язань для забезпечення
платоспроможності підприємства.
Для нейтралізації негативного
впливу чинників сталого зростання необхідно проводити наступні заходи: узгодженість політики управління обсягом
діяльності та управління активами; визначення можливостей підприємства щодо забезпечення темпів зростання
обсягів діяльності понад запланованих на збільшення обсягів активів з
метою забезпечення нового рівня фінансової рівноваги; коригування
розподіл прибутку (збільшення частки прибутку, реінвестованого у розвиток
підприємства; оптимізація структури капіталу за критеріями максимальної
прибутковості власних коштів одночасного зниження вартості і рівня ризикованості
використаного капіталу.
Практичне застосування
вищевикладених пропозицій розраховане на успішне вирішення сучасних завдань
фінансової стабільності та стійкості підприємств.
Таким чином, можна підвести підсумок, що
забезпечення фінансової стійкості та її
підтримка дуже складний процес управління, однак без цього не можливо
забезпечити стабільний розвиток підприємства. І тому досягнення фінансової
стійкості підприємства можливе лише
за умови використання елементів сучасного менеджменту, своєчасної
реакції на зміни зовнішнього середовища і стратегічного бачення майбутнього стану підприємства.
ринок форекс інвестиції