IIG INTIGR щоденний огляд фондового ринку США

Інтерв’ю Верховного представника ЄС Кетрін Ештон і члена делегації від російської сторони Катерини Диковой.
У четвер, 25 лютого, на тлі важкої економічної ситуації на Україні пройшла церемонія інавгурації новообраного президента Віктора Януковича. Особи, відповідальні за церемонію, стверджують, що витрати на її проведення були стиснуті до мінімально можливого рівня і склали близько 2 млн. грн. (250 тис. дол.) Ця воістину смішна для заходу такого рівня сума не завадила зібрати у Києві кілька сотень впливових осіб з близького і далекого зарубіжжя. Крім того, на інавгурацію нового українського президента злетілися одинадцять глав держав і кілька десятків високопоставлених чиновників рангом від прем’єр-міністра до керівника зовнішньополітичного відомства.
Те, що становище в країні склалося справді критичне, стало ясно вже з пролунав напередодні заяви голови Рахункової палати України Валентина Симоненка, який, не соромлячись у термінах, заявив, що за даними його відомства «локальна фінансова криза переросла в системну кризу… У державному бюджеті було закладено зростання ВВП на 0,4%, він знизився ні багато ні мало на 13,9%. Це зниження більше ніж у будь-якій країні Європи, більше ніж у будь-якій країні СНД». За підсумками минулого року дефіцит держбюджету України склав 3,4% від ВВП і 34 млрд. грн. в абсолютному вираженні. Причому бюджет не був виконаний ні по одній статті. Власне ж держборг висловився в цифрі 35% ВВП, що означало ні багато ні мало 310 млрд. грн., а це майже 40 млрд. доларів. Симоненко був коректний в оцінках, коли підсумував: «Такі показники держборгу і, найголовніше, динаміка, вона навіть не критична, а на межі, на грані катастрофи».
Цікаво, що Рахункова палата виявила також колосальні приписки в дохідній частині бюджету. Судячи з озвученої раніше версією Міністерства фінансів, невиконання доходів бюджету перебувало в межах 11,8% або 30 млрд. грн. Однак нові дані свідчать про те, що наявності була спроба маніпулювання цифрами з метою представити їх у найкращому світлі в ході передвиборної кампанії. Зокрема, до доходів були зараховані 14 млрд. грн. надійшли від МВФ, переплата податків фактично за два місяці в розмірі 14 млрд. грн і неповернення ПДВ на 23 млрд. грн. Таким чином, «різниця в уявленнях» склала не менше 45%.
На тлі згаданої статистики вже цілком логічно пролунало оголошення голови Рахункової палати про технічний дефолт системи фінансів України. Різниця коштів, наявних у розпорядженні Казначейства станом на 1 січня цього року, і його поточних зобов’язань становила майже 24 млрд. грн (3 млрд. дол.) В даний момент цей розрив став ще більше. Основними причинами, які призвели до такого стану справ в системі державних фінансів, за словами Симоненка, були неправомірне кредитування національного оператора на ринку енергоносіїв – компанії «Нафтогаз України», а також грубі порушення порядку фінансування пенсійного фонду.
З урахуванням наведених даних, заяву міжнародного рейтингового агентства Fitch, підтверджене з боку Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) про те, що в 2010 році Україну очікує зростання ВВП на рівні 3%, виглядає ще однією слабкою спробою прикрасити дійсність. І навіть приїзд на інавгурацію Верховного представника ЄС із зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон не зміг виправити це враження в кращу сторону. Баронеса Ештон прилетіла в складі значної делегації Євросоюзу в складі Президента Європейського парламенту Єжи Бузека, Голови Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлюта Чавушоглу та представників Єврокомісії. Президента Сполучених Штатів у Києві представляв радник з питань національної безпеки генерал Джеймс Джоунс.
Всього на урочистостях були присутні 700 іноземних гостей. В центрі української столиці яблуку було ніде впасти. У складі російської делегації на інавгурацію прибули Голова Державної думи Борис Гризлов і керівник адміністрації президента Сергій Наришкін. Серед представників російської сторони були присутні також Михайло Зурабов, Віктор Черномирдін, Катерина Дікова та інші представники влади і ділового співтовариства.
Кетрін Ештон, де-факто виконує в ЄС роль міністра закордонних справ, погодилася відповісти на кілька актуальних питань, що мають безпосереднє відношення до поточних подій на Україні.
Корр.: Чи Не вважаєте Ви, що вже колишній президент Ющенко не виправдав надій, які покладалися на нього світовою спільнотою? Зокрема, саме з ним були пов’язані перебої в постачаннях енергоносіїв в Європу, і було б логічно припустити, що це стало одним із мотивів до того, щоб Захід позбавив його своєї підтримки?
К. Е.: Енергетичний питання є важливим у наших відносинах з Україною. Проте, в ході переговорів з нашими східними сусідами, ми завжди закликаємо чітко розділяти економічні і політичні інтереси. Безумовно, ми були засмучені тим, що Україна і Росія в якісь моменти не могли прийти до взаємних домовленостей, але ми ніколи не проектували своє ставлення до подій на політичному рівні.
Корр.: Ви задоволені тим, що перший свій закордонний візит Віктор Янукович здійснить саме до Брюсселя, а не до Москви, як можна було припустити, виходячи з уже озвучених пріоритетів нового українського президента? І чи не означає це, що Європа готова піти на певні поступки щодо майбутнього членства України в ЄС?
К. Е.: Ми будемо раді приймати пана Януковича вже 1 березня і сподіваємося провести цілий ряд переговорів з поточних економічних питань. У нашому обличчі Україна завжди мала і буде мати, надійного партнера, налаштованого на виключно дружні і позитивні відносини. Не думаю, що розмова піде про перспективи вступу України в Євросоюз. Ми займаємося цим питанням, так само, як і з іншими країнами, але це, безумовно, робота на перспективу.
Прокоментувати слова Кетрін Ештон — Верховного представника ЄС із зовнішньої політики і безпеки для нашого видання погодилася Катерина Дікова — член делегації від російської сторони.
Корр.: Що Ви можете сказати з приводу беззастережної підтримки і визнання Януковича?
Е. Д.: Я б сказала, що ЄС, за великим рахунком, самоусунувся від тієї проблеми, у створенні якої у свій час брав живу участь.
Корр.: Чи Не вважаєте Ви, що підтримка Януковича з боку Євросоюзу і США — це, по суті, визнання провалу економічної моделі президента Ющенка і його адміністрації?
Е. Д.: Я думаю, країни Заходу зайшли занадто далеко у своєму прагненні до забезпечення енергетичної безпеки будь-якими засобами та фактична втрата ще однієї зони впливу на пострадянському просторі — очевидне тому підтвердження.
Корр.: Значить різка зміна настроїв у верхах ЄС, незважаючи на запевнення пані Ештон, все-таки вмотивована економічно?
Е. Д.: Якщо не заперечуєте, я нагадаю вам слова Гильмара Енке, представника E. ON Ruhrgas AG на Україні, який не так давно заявив про те, що, незважаючи на явні переваги поставок енергоносіїв з використанням української газотранспортної системи, існує багато факторів, які негативно впливають на перспективи України як країни-транзитера російського газу на цьому ринку. Пан Енке тоді додав, що якщо упустити шанс і час в даній ситуації, це могло б призвести до непоправних наслідків. Безумовно, перш за все, він мав на увазі наслідки для самої Європи. Зважаючи неясних перспектив модернізації українських трубопроводів, і відсутність продуктивного діалогу між Євросоюзом, Україною та Росією, ЄС весь минулий рік активно займався пошуком альтернативних джерел енергопостачання відповідно до власної Директивою про безпеку енергопостачань. Резонно припустити, що одним з тих факторів, про які згадував пан Енке, була політична нестабільність в Україні, у широкому розумінні цього слова, включаючи нестабільність домовленостей про транзит стратегічних ресурсів.
Корр.: Розчарована Європа дала добро на зміну влади, оскільки втратила надію домогтися статус-кво іншим способом?
Е. Д.: насправді ЄС набагато більше стурбований диверсифікацією джерел енергопостачання, ніж підсумками виборів навіть у таких стратегічно важливих суміжних державах, якою є Україна. Пані Ештон права. Євросоюз, у даному випадку, не змішує економіку з політикою просто тому, що тут немає політики — є економіка і відповідна реакція на економічні проблеми. Загрози, подібні тим, з якими довелося зіткнутися замерзає Європі минулої зими, здатні кардинальним чином змінити вектор міждержавних взаємин.
Корр.: Чи має Україна шанс з новим президентом відновити транзит в колишньому обсязі?
Е. Д.: Це дуже складне питання. Можна спробувати наблизитися до колишнього рівня при наявності достатньої політичної волі, як з боку України, так і з боку Російської Федерації. Тільки в поточному році Україна за обсягами прокачування втратила від 25 до 28 млрд. кубометрів газу, недопоставлених з Росії порівняно з обсягами минулих років. Потенційно ще залишається можливість не те що відновити, але навіть і наростити обсяги транзиту шляхом модернізації трубопровідної системи до 200 млрд. кубометрів, але цей сценарій навряд чи представляється скільки-небудь реалістичним. Ступінь готовності обхідних проектів, і в особливості Північного потоку, не дозволяє навіть сподіватися на те, що роботи з ним будуть згорнуті. Як Ви знаєте, 12 лютого компанії Nord Stream було видано останнім дозвіл з п’яти необхідних для початку прокладки газопроводу по дну Балтики. Будівельні роботи почнуться вже в квітні. Україну чекають непрості часи і доходи бюджету, безсумнівно, повинні бути істотним чином диверсифіковані на користь джерел не пов’язаних з виконанням країною транзитних функцій.
Власов П. А.