Анекдот про дивно цілеспрямовану ВоронуВ давні часи наполеглива Ворона, поглядаючи на те, як на південь готується зграя гордих гусей, побажала летіти разом з ними теж в теплі країни.
Ватажок гусячої зграї, дізнавшись про це рішення, престрого дивлячись на цю Ворону промовив:
– Послухай, Ворона, адже ти ж птах зовсім неперелетная! Яким чином ти зібралася перелетіти?
На це почув таку відповідь:
– Та ну! Я дуже велика! Я дуже сильна! Я що завгодно зумію! Ось побачиш!
– Ну нехай буде як ти хочеш, завтра все стане ясно!
Рано вранці зграя полетіла на південь, а заодно з білими гусьми полетіла і наша хоробра Ворона. Коли ж настав час сідати на ночівлю, як Ви думаєте, хто не з’являвся довше всіх птахів?!… Так, ви мали рацію! Її не було годину, ще один, потім третій… Нарешті, в годину, коли Сонце майже зайшло, поблизу зграї присіла вымотавшаяся, скуйовджена, голодна Ворона.
(ця казочка взята з сайту Russiani)
Ватажок знову підлетів до Вороні і закурлыкал:
– Ворона, обережно задумайся! Ти ти ж птах неперелетная, а нам по морю летіти три доби без перекусів. Не долетиш ж!
– Відчепися! Я дуже велика! Я дуже сильна! Я все зумію! Гарантую!
Через 12 годин гусяча зграя знову піднялася в небо і продовжила свій далекий шлях-дорогу.
Через цілих три доби після такого довгоочікуваного події, як зграя закінчила свій складний переліт за океаном, на горизонті з’явилася крихітна чорна точка. Ура! Це наша смілива Ворона!
У хороброї Ворони був страшний вигляд! Спітніла, задихається, від хвоста залишилося тільки одне перо, багатьох пір’я ні! Ворона сіла поблизу зграї не в силах перевести збите дихання і видавити хоч слово.
Всі гуси зібралися поблизу і ватажок почав кричати:
-Так, Ворона! Ти дійсно найбільша! Ти і справді Сильна!!!
– Та ну! Я дуже велика! Я сильна! Але яка я все ж таки Д-У-Р-А!!!
Друга стаття з джерела: “Казка про шахрая Аліма-спритника і жорстокого хана”.
Борис Овчинников