Моцарт як Тарантіно

Нова постановка опери Моцарта “Дон Жуан”, яку здійснив іспанський режисер Калікст Бьето, викликала скандал в Англійській національній опері в Лондоні.
По закінченню деякі глядачі зізналися, що були змушені слухати оперу з закритими очима, щоб не бачити, що на сцені розігрується розпуста: алкоголь ллється рікою, наркотики, постійні сексуальні сцени, включаючи згвалтування в автомобілі (зайве говорити, що класичний сюжет перенесений в сучасність). Сам по собі такий хід став вже звичним, але цього разу постановник пішов досить далеко. У той же час інші глядачі погодилися з таким прочитанням опери Моцарта. На їхню думку, просто постановка витримана в дусі фільмів Тарантіно і відбиває “життя сучасного суспільства”. А світла і гармонійна музика Моцарта лише підкреслює потворність життя. Калікст Бьето – головний режисер барселонського театру “Ромеа”.
Цей “оперний” скандал перекрив недавні суперечки, пов’язані з постановкою опери Верді “Бал-маскарад” у барселонському театрі Gran Teatre del Liceu, яку той же Бьето приурочив до сторіччя смерті Верді.
Барселонська публіка виявилася не готовою до авангардно-натуралістичним пошуків режисера. За його задумом, дія класичної опери про кохання і політичні заколоти також перенесена в сучасність.
Коли після увертюри піднялася завіса, глядачі побачили, що перша сцена розгортається в громадській вбиральні, і співаки перед тим, як почати свої партії, підводяться з унітазів і застібають штани. Далі все триває в тому ж дусі, а кульмінацією стає сцена гомосексуального насильства, вчиненого офіцером.
Глядачі топотали ногами і кричали “Ганьба!”.
Сам постановник заявляв перед прем’єрою, що хотів зняти з опери “хрестоматійний глянець” і підкреслити актуальність піднятої в ній теми влади і відповідальності за неї, співвідношення особистого і суспільного.
Джерела: Американський театр повернувши гроші незадоволеним глядачам, У Франції поставили мюзикл про Моцарта, В Арабських Еміратах заборонили зйомки сиквела “Сексу у великому місті”