Новинки книжкового світу. Чим нас дивуватимуть 2013?
Всілякий раз, коли я шукаю собі цікаві книжонки
для читання у вільний час, мені на очі трапляються чимало новинок. Так
ось два дні тому мені випала честь познайомитися з фантастичним романом моєї співвітчизниці
С. В. Ткачук «Багряна Кров. Мутація».
Я одразу замовив книгу на всесвітньо відомому сайті,
публікують електронні версії книг і почав читати. Чесно кажучи, роман
мене розчарував тому, що він про вампірів. Але, слава богу нічого спільного книга
не має з знаменитим фільмом «Сутінки». Української
студентці з дуже дивним ім’ям для цієї місцевості, Емілі Аллісон випадає
шанс поїхати вчитися до Америки щодо обміну студентами. Сюжет хоч і новий і
цікавий, але дуже заплутаний і людям, звиклим до вампірам з Сутінків, буде
важко зрозуміти дівчину дитя ангелів, яка стає гібридом вампіра. Жах!
Автор так заплутала сюжет, що дочитуючи
вже до середини, починаєш губитися, де та мутація почалася і де вона закінчується, але розібратися в ньому варто, адже тоді стане зрозуміло не мало важливих подій з книги. Після закінчення мутації, багряна кров
дівчата зводить сума не одного демона, але здогадатися про її призначення зможуть
не багато тому, що в книзі присутній прихований сюжет, до нього потрібно самому
додуматися, тобто розібрати книгу по поличках. Так пишуть у наш час не
багато і це великий плюс автору, адже книга написана грамотно.
Природно, як і в більшості інших сучасних
книг, автор не обійшлася без сексуального багатого вампіра, від якого шаленіють все навколо. Але головна героїня не
приховує той факт, що її цікавить його фінансове становище: «від такого
подарунка відмовилася б тільки дура».
У книзі добре описані спецефекти, але мало подій.
Я прочитав книгу всього за пару годин, адже в ній не занадто багато сторінок,
близько ста п’ятдесяти. Але, навіть за ці пару годин, я отримав море задоволення,
ніж від прочитання мною улюблених бойовиків, адже описи у книзі настільки
красиві, що часом навіть забуваєш, що це фантастика: «Аромат моєї крові настільки тонкий, майже не впізнаваний для мене. Смак
схожий на сухе
біле вино, з приємною сумішшю тонкого медового характеру, м’яких фруктових ефірів
і чистого алкоголю – вираз Крістіана було вірним – це немов наркотик, як
за запахом, так і за смаком. Зупинитися не можливо».
Добре поєднуються також і інші не менш цікаві
елементи – це і «штуковина», скануюча очі вампіра, гігантські собаки для
навчання Легіону і безсмертний вампір, вбити якого може лише його Творець.
Загальне враження про книгу хороше, не дивлячись на
незначні помилки в тексті, але їх можна пробачити тому, що книга не
видавалася в одному з видавництв, так і написана в тисячу разів розумніші, ніж
інші сучасні книги. Одним словом, Раджу!
журналіст Олег Донцевой, Україна, Київ р..