Коливання Меркурія під час обертання свідчить про те, що він має внутрішнє тверде ядро

Вчені давно цікавилися, як виглядає внутрішня частина Меркурія, і тепер вони мають переконливі докази того, що планета має велике і тверде металеве ядро.

Зі спостережень за обертанням планети вчені знали, що планета злегка зміщується при обертанні. Ці зрушення свідчили про те, що принаймні частина ядра була розплавленою, але було незрозуміло, чи є під розплавленим металом тверде ядро.

Меркурій навіть був описаний як “гарматне ядро”, оскільки він має це велике ядро, яке заповнює більшу частину його об’єму. Більшість інших кам’янистих планет, включаючи Землю, мають набагато менші ядра. Наша планета, наприклад, має зовнішнє ядро, розташоване на глибині 2900 кілометрів (1800 миль) під поверхнею, з внутрішнім ядром радіусом всього 1220 кілометрів (760 миль).

Дані для нових відкриттів були зібрані місією MESSENGER (Mercury Surface, Space Environment, GEochemistry and Ranging), яка завершилася в 2015 році. Але зібрані апаратом дані про обертання і гравітацію Меркурія все ще аналізуються і підкидають нові знахідки.

Щоб знайти ядро, MESSENGER шукав області гравітаційних аномалій, де гравітація була сильнішою або слабшою, ніж можна було б очікувати, які були виявлені за допомогою радіоспостережень. Разом з підвищеною гравітацією, яку MESSENGER відчув під час свого перебування на орбіті планети, це показало, що ядро повинно бути твердим.

Висновки стали можливими лише завдяки співпраці вчених з великої кількості галузей. “Нам довелося зібрати воєдино інформацію з багатьох областей: геодезії, геохімії, орбітальної механіки і гравітації, щоб з’ясувати, якою має бути внутрішня структура Меркурія”, – пояснив у заяві планетолог Ерван Мазаріко, який працював над проектом.

“Надра Меркурія все ще активні завдяки розплавленому ядру, яке живить слабке магнітне поле планети, порівняно із земним”, – сказав у тій же заяві Антоніо Дженова, доцент Римського університету “Сапієнца”, який керував дослідженням. “Надра Меркурія охолоджуються швидше, ніж наша планета. Меркурій може допомогти нам передбачити, як зміниться магнітне поле Землі в міру охолодження ядра”.

“Кожен новий біт інформації про нашу Сонячну систему допомагає нам зрозуміти більший всесвіт”, – сказав Дженова.

Результати дослідження опубліковані в журналі Geophysical Research Letters.

Рекомендації редакторів

Source: digitaltrends.com