Вчені створюють 3D-друковану руку робота з людським відчуттям дотику

Багато лабораторій робототехніки зосереджені на створенні цілих тіл роботів, які складаються не лише з різних частин тіла, але й з цілого ряду комплексних органів чуття.

Лабораторія Брістольського університету у Великій Британії мислить дещо ширше – хоча їхня макромета така ж велика, як і все, що зараз відбувається у світі робототехніки.

Очолювана доктором Натаном Лепорою, Брістольська лабораторія робототехніки наразі перебуває на початку п’ятирічного дослідницького проекту зі створення надрукованої на 3D-принтері роботизованої руки з реалістичним відчуттям дотику. За словами Лепори, через п’ять років вони сподіваються отримати руку робота, яка буде здатна робити все, що може робити наша власна рука: Від вправних рухів до сприйняття на дотик.

“Якщо робот матиме людські здібності з точки зору взаємодії зі світом, він може взяти на себе будь-яку з дисциплін, які прямо зараз вимагають ручної праці людини, – сказав Лепора в інтерв’ю Digital Trends. “Це може бути що завгодно – від догляду за пацієнтами в лікарнях або будинках престарілих до виробничих ліній, де люди все ще виконують велику частину роботи по збірці. Можна навіть втілити давню мрію про домашнього робота, який буде ходити за вами і прибирати за вами. Існує цілий спектр різних варіантів використання, які ми могли б дослідити, якби роботи мали спритність і ручні здібності для цього”.

Дослідження фінансується в розмірі 1,25 мільйона доларів США і спирається на експертів з таких галузей, як неврологія і психологія, а також інженерія.

Команда вже створила такі розробки, як TacTip, 3D-друкований кінчик пальця з відкритим вихідним кодом, який переміг у Міжнародному конкурсі м’якої робототехніки Гарвардського університету і наразі виставлений в лондонському Музеї науки. TacTip складається з веб-камери, яка вмонтована в надрукований на 3D-принтері м’який кінчик пальця, що відстежує внутрішні штифти, призначені діяти як сенсорні рецептори на кінчиках людських пальців.

“Інша частина нашої роботи в лабораторії полягає в розробці алгоритмів, які зроблять це можливим”, – продовжив пан Лепора. “Щоб використовувати тактильну 3D-друковану руку, потрібно мати програмне забезпечення для інтерпретації її відчуття дотику і даних, які надходять з її тактильних датчиків, а потім використовувати цю інформацію для управління рукою”.

Півтора десятиліття на створення роботизованої версії людської руки, яка еволюціонувала протягом багатьох мільйонів років, – це, звичайно, надскладне завдання, але Леопора звучить впевнено.

“Те, що у нас вийде, може не виглядати точно як людська рука”, – сказав він. “Наприклад, у неї може бути три пальці. Але це буде рука робота, надрукована на 3D-принтері, з можливостями, порівнянними з нашими руками. У тандемі з алгоритмами штучного інтелекту вона зможе взаємодіяти з навколишнім світом з порівнянними можливостями.

Source: digitaltrends.com