Міноритарні та мажоритарні акціонери

Ефективність роботи корпорації в значній мірі залежить від якості виконання органами управління акціонерного товариства покладених на них функцій. Саме шляхом активної участі у роботі вищих органів управління акціонерного товариства здійснюється представництво і узгодження різноспрямованих інтересів акціонерів.
Компанії, які зацікавлені у розширеному відтворенні, повинні для себе вирішити ряд основних питань: як зменшити можливість переходу пакета акцій у власність компанії-конкурента, як придбати його за вигідною ціною і як узгодити інтереси різних груп власників. В той же час недостатньо уваги приділено питанням узгодження інтересів мажоритарних та міноритарних акціонерів корпорації. Тому актуальним є розробка механізму узгодження цих інтересів у короткостроковому і довгостроковому періодах.
Форми коопераційних зв’язків між окремими економічними суб’єктами (незалежно від роду діяльності, будь то ринок форекс або реальне виробництво) розкриті в концепції агентських відносин неоінституціональній теорії фінансів. Під агентськими відносинами розуміють відносини двох учасників, один з яких (замовник, принципал) передає іншій (агенту) свої функції. Принципал – власник, власник, від імені якої діє агент. Досягнення економічних цілей принципала безпосередньо залежить від ефективної діяльності агента.
В діяльності українських корпорацій існує конфлікт інтересів акціонерів і найманих менеджерів, рішенням якого перешкоджає неузгодженість інтересів міноритарних і мажоритарних акціонерів. Міноритаріями називають акціонерів, пакет акцій яких не дозволяє блокувати рішення з найважливіших питань на зборах акціонерів (від 5% до 50%), але які можуть об’єднуватися і таким чином формувати блокуючий (контрольний) пакет. Це суттєва загроза для власника-мажоритарщика.
Володіючи формально рівними правами, які надаються акціями, акціонери отримують різні можливості їх реалізації в залежності від пакета акцій, що їм належить. Тому, не тільки в теорії, але і законодавчо розмежовуються права дрібних (міноритарних) і великих (мажоритарних) акціонерів. Це проявляється в таких основних позиціях:
– ступеня впливу мажоритарних акціонерів на діяльність товариства, участь у роботі його органів;
– нехтування правами міноритаріїв самим фактом їх незначного впливу на діяльність товариства, аж до його відсутності.
Узгодження інтересів мажоритаріїв і міноритаріїв можливо при складанні договору між ними, де мають бути прописані основні моменти управління підприємством. Враховуючи те, що основною стратегічною метою акціонерів є підвищення ринкової вартості підприємства, акціонери повинні діяти узгоджено. Отже, доцільна розробка комплексних заходів, які б дозволили реалізувати як в короткостроковій так і в довгостроковій перспективі.
Узгодження інтересів мажоритаріїв і міноритаріїв сприяє досягненню стратегічних пріоритетів підприємства та розробці ефективної фінансової політики, зачіпаючи такий важнейщий питання як інвестиції. Механізм зіставлення інтересів кожної з груп акціонерів з вже існуючою фінансовою політикою і можливостями та пріоритетними напрямками змін вже існуючої фінансової політики сприяє запобіганню конфліктів між різними групами акціонерів, що забезпечить чітке визначення загальних пріоритетів розвитку підприємства.
Практикою виявлено, що не власні інтереси підштовхують дрібного акціонера до конфлікту з мажоритарієм, а чиїсь інтереси, за якими може критися сценарій «зміни складу власників підприємства. Тому важливим є запровадження механізму заздалегідь узгоджених інтересів всіх учасників акціонерного товариства.
Запропонований механізм узгодження інтересів акціонерів забезпечить неможливість міноритаріїв блокувати рішення інших акціонерів, а тільки призупинити дію рішень загальних зборів; а також неможливість сторонньої особи «прихованими» методами вплинути на діяльність акціонерного товариства.
Крім того, доцільно розробити конкретний механізм узгодження інтересів інших зацікавлених осіб корпорації.
інвестиції
ринок форекс
навчання форекс