Проектний менеджмент

Проектний менеджмент вимагає особливого підходу. В історії накопичилося багато випадків, коли з-за примх однієї людини місяцями простоювали цілі проекти. Завданням керівника є сформувати проектну групу, щоб на виході вийшов потрібний результат. Начебто все просто, поставив мету, роз’яснив завдання, але при реалізації цих цілей зустрічається багато перешкод, часто не пов’язаних з розробкою, які потрібно вирішувати саме управлінцю. Проконтролювати роботу управлінця важко. Проектний менеджмент застосовується для впровадження нових розробок у виробництво, у сучасних умовах співвідношення між НДДКР і реалізацією зменшується. Розробки виходять на реалізацію сирими, в процесі експлуатації допрацьовуються. Це добре видно на прикладі програмного продукту, який напрацьовується роками.
При формуванні проектної групи треба спочатку чітко визначити мети проекту. Якщо покласти в основу проекту теорію, то шанси на успіх зростуть. Потім потрібно сформувати проектну групу, особливу увагу потрібно приділяти згуртованості групи. У будь-якій групі виникають неформальні відносини. Кожен учасник групи несвідомо грає свою роль (душа компанії, сперечальник, блондинка і т. д.). Управлінцю треба розуміти хто є хто в групі. Для успішного керівництва проектом йому доведеться ранжувати групу з певним неформальними ознаками.
Основні неформальні ознаки типів особистості в групі:
– ідеолог – краще за всіх розуміє мети, відповідає за те, що краще робити, краще інших лержит загальну мету проекту, мета прийняту групою (ми йдемо туди);
– лідер – реалізує загальну мету, лідер може запропонувати спосіб реалізації мети та реалізувати його;
– знавець – знає історію групи, поведінку членів групи, що було раніше, стежить за побудовою взаємин у групі;
– критик – хоче зайняти місце лідера, така вже в нього натура, мета та ж, що і у лідера, але різні способи;
– аутсайдери – без коментарів, але вони потрібні групі, вони є важливими ланками групу, лідеру не обов’язково перемагати критика, головне, щоб аутсайдери пішли за ним.
Ось коротка характеристика неформальної групи. Їм краще знати, хто є хто в групі. Для реалізації управління в групі керівнику не можна безпосередньо погоджуватися з лідером, падає авторитет. При прийнятті рішень керівник може трохи підтримати критика, явно підтримувати критика теж не можна, для впливу на лідера групи, а група піде за лідером. Щоб впливати на лідера, потрібно підтримувати знавця, лідер прислухається до думки знавця, а щоб вплинути на критика, потрібно підтримати ідеолога. Керівник повинен розуміти і контролювати групу. Пряме втручання в групу небезпечно. На багатьох підприємствах керівники застосовують корпоративну культуру (корпоративки) не зовсім розуміють завдання такого впливу на колектив.
Оренда офісів
Заправка картриджів