Житла Австрії, Німеччини, Швейцарії.

Основним місцем житія Середньої і Південної Німеччини, Австрії, Швейцарії в епоху неоліту слугували прямокутні або чотирикутні наземні житла. Деякі з таких будівель мала характерний навіс над ганком – звис даху на підпорах. На відміну від северонемецкого будови Ст. Радиг визначає його як форхаллен-хауз. На його думку, така будова виникло підковоподібного або овального плану. Розкопки неолітичних селищ надають шанс простежити розвиток такого місця проживання, починаючи від чотирикутної форми – надалі зрубу з навісом – до будови з трехчастным розділеним поперечно планом. У ранніх селищах це були витягнуті чотирикутні зруби не маленьких розмірів. Так, житла, виявлені у Кельн-Линдентале, були довжиною 15-30 м, а шириною 5-7 м. Разом з такими великими будинками знайдені залишки землянок з овальними та круглими плануваннями, прменяемых, швидше за все, для господарських цілей. Цікаві також зерносховища на опорах.
Більш повну картину подальшої зміни будови того періоду дають селища, виявлені на березі річки Федерзее в Вюртем-берге. Двадцять чотири зрубу даного селища мають один і той же прямокутний план. Вхід у житло, побудований з вузької сторони, був захищений навісом даху, що спирається на стовпчики. Стіни будинків були побудовані з вертикально поставлених колод, кінці яких були встромлені в грунт. Порожні місця між колодами були заповнені прутами. Ряд опор, поставлених всередині будинку під коником двосхилим даху, був її опорою. Плани цих зрубів вже вказують на виділення декількох приміщень. Поряд з вогнищами відкриті і залишки глиняних печей. З схожих жител складалося і найближче селище Ридшахен. Розміри будинків досягали 12 метрів в довжину і 5, 5 м в ширину. Потім селище було забудовано на сухому торфовищі. Маленькі були споруджені на рублених горизонтальних рамах. Тут, як і на північному сході країни, виявлено поступове зниження розмірів зрубу. Наприклад, споруди, знайдені в Гольдберге, мали майже квадратний розмір площею всього в 3-5 м. Великий інтерес представляє село Таубрид. Стіни жител тут мають горизонтальну кладку з товстих колод. Радиг розглядає таку конструкцію як ранню форму зрубу. Дослідження швейцарських селищ показують, що житло тут майже не відрізнялася від житла Південної Німеччини того періоду. Також виявлено двокамерні житла з навісів (села: Эгольцвиль, Сшлинген, кантон Люцерн).
Цінний матеріал для вивчення оселі дають похоронні урни, мають вигляд будинку. Так, в Аарау виявлені урни різних типів – з підковоподібним планом і виступами даху на стовпах, чотирикутний план з двокамерним поділом, з підковоподібним планом. Напевно, що ця обставина свідчить про поступову зміну житлового будинку. Традиції будинку з навісом видно і за часів бронзи і раннього заліза (Берлін-Бух, Фюрстенвальде, Хазенфельде, Нидер-Нейндорф). Як видно, на розглянутій території ще в стародавній час зародилися форми житла, що стали в майбутньому основою для будівель 18-19 століть. На північно-заході Німеччини з підземних будівель і напівземлянок з’явилася прямокутна споруда, де під одним дахом знаходилися люди і тварини, проводилися різні господарські роботи. Основним ремеслом жителів цієї області було фермерство. На більшій частині краю тут був поширений спеціальний вид стовпової конструкції. На цій основі розвинулися в майбутньому 2 форми зрубу – нижненемецкий і фризька.