Російське мистецтво першої половини XIX століття
Повертаючись подумки до всього російського мистецтва першої половини XIX століття в цілому, ми помічаємо у всіх його різноманітних проявах загальні риси.
Більшість художників цього часу шукають у житті головним чином героїчне, чудове, поетичне. Це прагнення було своєрідною формою протесту, спрямованого проти потворних форм сучасного їм суспільного життя.
З портретів, написаних у ці десятиліття, на нас дивляться люди, красиві і внутрішньо благородні, іноді сповнені романтичного піднесення, іноді меланхолійно-мрійливі. Такі образи, створені Кіпренським, Тропініним; їх можна побачити і серед робіт Брюллова.
Значущості, серйозності і поетичності сповнені образи людей з народу в картинах цього часу. Саме такі вони, наприклад, у творах Венеціанова і Тропініна. Інтерес до життя народу, до його долі одухотворяв та історичну живопис: саме народ, його пристрасть, його мрії найбільше хвилюють двох найвизначніших історичних живописців цього часу—Брюллова і Іванова.
Подібно цьому творці величних архітектурних споруд Петербурга і Москви уявно населяли свої храми, громадські будівлі та площі народними натовпами: будівельників і скульпторів надихали ідеали демократичного, громадянського характеру суспільного життя, тісно злиті з ідеями величі російського народу як нації.
Крім поетизації позитивного, прекрасного в існуючої дійсності, в мистецтві цих років зріє тенденція критичного зображення її вад. Тут протиріччя між прогресивними та реакційними елементами в суспільному житті Росії першої половини XIX століття знаходять своє безпосереднє зображення в найхарактерніших епізодах сучасного побуту. Найбільш яскраве вираження ця тенденція отримала в мистецтві Федотова.
Обидві ці тенденції, що визначили собою характер мистецтва першої половини XIX століття, так само важливі для розуміння значення цього періоду в історії російського мистецтва. Обидві вони, кожна по-своєму, живлять творчість російських живописців, графіків, скульпторів і зодчих другої половини минулого століття.
Образотворче мистецтво