Російський шансон

В соціальному суспільстві досить широко поширився термін російський шансон – це напрям у музиці, так сказати жанр музики. Для надання масштабності даної тематики досить заглянути на будь-тематичний форум або сайт і переглянути кількість постійної аудиторії любителів світового музичного жанру шансон.
Ви задаєте собі питання, що ж таке шансон, так і напрямок у музичному жанрі шансон не всім знайоме, зараз ми все розберемо по порядку. Слово шансон в перекладі з французької мови слово пісня.
У стародавній Франції шансонами називали соціальні хорові пісні у виконанні селян. На відміну від письмового ж, літературно-поетичне освіти так зване як російський романс. Трохи пізніше селянський люд, разъезжавшийся, в інші міста світу і приносили з собою цю культуру, тоді-то багато шансоньє займалися бурхливим розвитком цього жанру шансон. Цей жанр розвивався паралельно з попсою. Французька пісня була сильнішою в три рази, ніж російська. Вплив романсу почалося в кінці вісімнадцятого на початку дев’ятнадцятого століття і вже наприкінці дев’ятнадцятого і на початку двадцятого століття шансоньєтки, так називали пісні жанру шансон, почали заповнять всі світові культури, в тому числі і російську. Ось тоді й відбулося злиття з російською народною піснею і романсом, цигани, Одеса і Пітер були основоположниками жанру шансон.
Вже в двадцятих-тридцятих роках був сформований і в кінцевому підсумку заборонений босяцька жанр, так само синонімом був рваний жанр.
З тридцятих років російський шансон розвивався піратськими методами, в підпіллі емігрантів. Почалися шістдесяті роки, тоді, на Всесвітньому фестивалі молоді в Москві показав себе Ів Монтан в жанрі шансон і дала початок трьом гілкам світової шансон культурі: радянська естрадна пісня, бардівська пісня і підпільна пісня у виконанні так званої соціальної групи як підпільники. У ці три розгалуження входили всі відомі такі шансоньє як: Марк Бернес, Жан Татлян, Євген Агранович, Олександр Галич, Володимир Висоцький, Юлій Кім, Олександр Городницький, Олександр Дулов, Аркадій Північний і Костянтин Бєляєв, ансамбль Брати Перлові, Магаданцы і Обертон – всі ці імена і назви груп принесли серйозний внесок у розвиток жанру шансон.
На даний час думають, що термін шансон це саме блатна пісня, це, звичайно ж, помилково. Шансон не є блатний. Гілок у шансону багато, але знову ж таки це не означає, що шансон це не блатна пісня і є такі люди, які підкреслюють термін блатна пісня як частина нашого національного надбання.
Анти-шансоньє дотримуються думки блатна пісня з негативної сторони, кажучи, що це знак криміналізації соціуму. З точки зору гумору – шансон провокує зловживання алкоголем.
Однією з гілок шансону – це пісні про зону, тюремне життя, неволя. Так само є гілочка утворює такий жанр, як блатна романтика, приклад цього жанру пісня Михайла Круга – Троянда. Частина соціуму як вище сказано негативно відноситься до жанру шансон, регламентуючи тим самим, що шансон слухають тільки злочинці закону, то тоді як же бути з такими виконавцями, як: Володимир Висоцький, Олександр Галич, Леонід Утьосов і Юрій Нікулін?
Час змінює людей – цим самим можна сказати, що виконавці шансону не будуть писати виключно блатні пісні. Наприклад, Михайло Шуфутинський, Олександр Розенбаум і Любов Успенська.
В музичному жанрі шансон, як і в будь-якому жанрі музики важливі не тільки тексти пісні, але і сама музика. До числа гарних шансоньє відносять наступних виконавців шансону: Олександр Розенбаум, Слава Медяник, Анатолій Днепров, Михайло Круг і Олександр Кальянів.
Шансон відноситься найчастіше до чоловічих пісень, але чоловічі пісні люблять слухати жінки. До числа жіночого колективу жанру шансон відносяться наступні виконавці шансону: Любов Успенська, Катя Вогник і Тетяна Лебединська.
Класичний шансон один з душевних жанрів музики, а душевний за того, що соліст співає душею, нехай навіть і немає голосу, це чесна пісня, яка виконана виключно для душі, а не для акустики. Приклад виконавця душевної пісні – Марк Бернес.
Джерело: