Електромобільності: відповідь Китаю на зміну клімату

Вже сьогодні кожен другий електромобіль у світі їздить по дорогах Китаю. КНР прагне стати технологічним лідером на ринку.
У электромобильности в Китаї є ім’я – Шеньчжень. Южнокитайский мегаполіс з 12 мільйонами жителів розташований поблизу Гонконгу. Це перший китайський місто, в якому сьогодні курсують тільки електробуси.
За даними місцевої преси, до жовтня, майже як раз до початку 23-ї Кліматичної конференції ООН, близько 15 тисяч автобусів на 364 маршрутах перевели на електричні двигуни. Транспортне відомство міста повідомляє, що таким чином щорічно можна скоротити викиди парникових газів на 1,18 мільйона тонн. Планується, що таксі в Шеньчжені до 2020 року також повинні перейти на струм. Щоб зробити електричні транспортні засоби на вулицях міста впізнаваними, для них ввели спеціальні зелені номерні знаки. Типові номери автомобілів в Китаї блакитні.
Найсуворіші заходи по охороні навколишнього середовища
Китай – другий у світі після США за викидами шкідливих для навколишнього середовища двоокису вуглецю. Значна частина викликана близько 300 мільйонами автомобілів в країні (за статистикою, станом на перший квартал 2017 року). У той же час, світові автовиробники переконані, що Китай – автомобільний ринок майбутнього. В цілому на планеті 21 відсоток викидів СО2 викликаний транспортом.
Вищі ланки політичної еліти Китаю стурбовані забрудненням навколишнього середовища. “Ми повинні прийняти найсуворіші заходи для охорони навколишнього середовища”, – заявив китайський лідер Сі Цзіньпін на 19-му з’їзді Комуністичної партії. “Ми прагнемо будувати прекрасну країну і робити наш внесок у глобальної екологічної безпеки”, – підкреслив Сі.
За офіційною статистикою, у 2016 році на китайському ринку зареєстрували близько 320 тисяч нових електромобілів, 75 відсотків з них виключно електричні, інші – гібриди. За перше півріччя 2017 року в Китаї набули 195 тисяч автомобілів з альтернативним приводом.
Китайські електробуси вже їздять в Європі
Не дивно, що найбільший виробник електромобілів BYD працює саме в Шеньчжені. 13 відсотків електромобілів у світі випущені саме їм, заявив Патрік Остервельд, менеджер з продажів BYD в Європі, на першому німецько-китайському автоконгрессе у вересні. У великих європейських містах курсують, за його словами, вже 129 вироблених BYD електробусів.
Приміром, муніципальний перевізник в Бонні, де в цьому році проходить кліматична конференція ООН, ще в 2013 році протягом чотирьох тижнів з повним навантаженням відчував електробуси BYD. Хоча загальні результати були дуже позитивні, постачальником у підсумку став німецько-турецький конкурент китайської компанії, Sileo.
BYD не розцінила це як поразку. Китайський концерн прагне організувати в Європі складання транспортних засобів і сервіс для них. У квітні 2017 року відкрився перший завод BYD в Європі – в угорському місті Компаром між Будапештом і Віднем. У 2018 році електробуси BYD повинні зійти з конвеєра і у французькому регіоні О-де-Франс. Потужність там буде складати до 200 автобусів на рік. Станції обслуговування і комплектуючих частин повинні з’являтися і надалі.
Дослідження разом з Німеччиною
Китайські експерти постійно працюють над пошуком кращих технічних рішень для електромобілів. Як зазначив на науковій конференції у ФРН китайський дослідник технології виробництва батарей Ванг Цзидун, ключовими темами є акумулятори, управління двигуном і полегшення конструкції. У Пекіні Ванг керує випробувальною лабораторією для автомобільних батарей, а також є членом ради директорів BYD.
У цій сфері Німеччина, на його думку, є ідеальним партнером. Наприклад, своєю міжнародною репутацією по технології виробництва батарей пишається інститут MEET при університеті Мюнстера в німецькій федеральній землі Північний Рейн – Вестфалія, який працює над дослідженнями і розробкою акумуляторів. Міністр економіки цієї землі Андреас Пінкварт (Andreas Pinkwart) на економічному форумі разом з 500 китайськими підприємствами запевнив, що нові концепції мобільності дають шанси китайські та німецької економік. “Задля цього ми повинні працювати спільно над інноваційними рішеннями, щоб повністю використовувати наявні можливості для глобальних гравців, середнього бізнесу, стартапів і вузів”, – підкреслив Пінкварт, який сам був викладачем у вищому навчальному закладі.
Крім того, Китай прагне працювати з Німеччиною пліч-о-пліч і для цього в Пекіні є впливові лобісти. Зокрема, китайський міністр науки і технологій Вань Хан отримував докторську ступінь в Німеччині, довгий час працював на німецького автовиробника. У 1999 році Вань повернувся в Китай, з тих пір його дослідження сфокусувалися на електромобільності.