Янні або Лорел? Розкрито секрет аудиоиллюзии, з-за якої сперечається весь інтернет
Тільки одне ім’я є єдино правильним, а друге — лише побічний ефект роботи нашого мозку.
В інтернеті активно обговорюють аудіоверсію сукні розбрату. З’явився аудіозапис, прослухавши яку одні люди чують ім’я Янні (Yanny), а інші — Лорел (Laurel). Хто правий?
Багато хто вже намагалися змінити звучання аудіозаписи з допомогою посилення баса і гучності, однак насправді це ні до чого не призводить. Звучить по-іншому, але люди все одно будуть чути те ж саме ім’я.
Насправді ж в запису укладено лише одне ім’я — Лорел, а інше як раз є ілюзією, таким побічним ефектом роботи нашого слухового апарату і мозку.
Професор Бред Сторі (Brad Story) з Університету Арізони, експерт з мови, мов та слухового апарату, провів невелике розслідування, в ході якого і було знайдено єдино вірне ім’я.
Brad Story, Popular Science
На картинці вище розташовані три хвилі. Перша зліва — це оригінальна аудіозапис, яка в основному містить звуки «л» і «р». Можна з точністю сказати, що спочатку в аудіозапису закладено вимову «Лорел», але звідки взялося «Янні»?
На тому ж зображенні внизу розташовано мовленнєвий відтворення аудіозапису, де все починається з високого звуку «л», потім провалюється в «р» і знову піднімається до заключної «л». Вимовляючи ці звуки, ми видаємо певні звукові хвилі. На спектрограммах саме вони і відображені.
Запис низької якості створює двозначність акустичного сприйняття на високих частотах, тому багато людей чують «Янні» замість «Лорел».
Бред Сторі, професор Університету Арізони
У вимовленого слова «Янні» приблизно така ж хвильова характеристика, як і у «Лорел». Його хвиля теж має вигляд «вгору-вниз-вгору», але тільки з трохи іншими акустичними характеристиками. Низька якість запису і декілька накладених один на одного частот вище 4,5 кГц — причина того, що деякі люди чують слово «Янні».
Також тут велику роль грає людський мозок. Ви чуєте те, що очікуєте почути.
Мозок завжди намагається скоротити витрати енергії, а значить, йому простіше розпізнати вже знайомий вам звук, ніж розшифровувати новий.
Не варто забувати і про функції фільтрації звуків: людина вміє налаштовуватися на потрібні йому хвилі. Наприклад, в шумному кафе ми вміємо дослухатися до слів сидять за столом друзів, а можемо і підслухати розмову за спиною. Так само і з частотами: з вже існуючого досвіду мозок вибирає, на яких саме сконцентрувати увагу.
Деякі люди можуть чути імена Янні і Лорел одночасно, так як їх мозок очікує високих частот, але і до низьких він теж готовий.
Наостанок проведіть простий експеримент: прослухайте з порядком дві аудіозаписи.
Запис під назвою Noisy здасться вам якимось неприємним скреготом без будь-якого сенсу. Коли ви прослухаєте другу, чисту запис, поверніться до першої. Тепер розрізняєте голос серед, здавалося б, безглуздого скреготу? Ось так і працює мозок: він чує вже відоме і очікуване.