Китайський прорив: від Reverse Engineering до інноваційного лідерства

Поки в нашій свідомості Китай асоціюється з копіюванням чужих ідей, ця країна стала провідним майданчиком по виробництву і тиражування власних технологій.
Сьогодні там проходить величезний соціальний експеримент по впровадженню цифрового рейтингу громадянина. Вражає наскільки точно його суть показана в одній із серій Чорного дзеркала – культового фантастичного серіалу. Зараз тривають пілотні експерименти, а до 2020 року планується впровадити систему по всій країні.
Екосистема WeChat, автономна китайська середовище, в якому можна придбати практично все, починаючи від овочів на ринку і закінчуючи автомобілем, брати кредити і здійснювати комунальні платежі. Сьогоднішній Китай — світовий лідер з виробництва дронов і мільярдних стартапів. 65% світового ринку виробництва дронов контролює китайська фірма DJI.
Піднебесна виробляє 34% інноваційної продукції в світі, в той час як Росія — 1%. Як же вдалося нашому східному сусідові зробити такий прорив?
Копіювання: початок
В західній трактовці копіювання спочатку несе негативний контекст, розуміється це приблизно як крадіжка — безкоштовно взяти чуже і пристосувати під свої потреби. На Сході ж до цього зовсім інше ставлення. Підмайстер, скопировавший давню вазу відомого майстра пишається результатом своєї праці; а вдала копія прирівнюється до самого оригіналу. Сьогодні практика імітації продуктів все ще широко поширена в Китаї, перш за все, в електроніці і автомобілебудуванні. Проте копіювання чужих технологій вже не є домінантою і поступилося місцем створенню власних інновацій.
На певному етапі розвитку стратегія творчої імітації виявилася дуже корисною для економічного розвитку країни. Імітація дозволяє компаніям, не проводити власні дослідження і розробки, але при цьому розвиватися і брати участь у конкурентній боротьбі. Переймаючи досвід лідерів та інноваторів, компанії починають створювати свої нові технології і продукти. Поки хтось б’ється над створенням повністю оригінального продукту або технології, Китай стрімко нарощує власний інноваційний потенціал з допомогою чужих розробок.
Перші загальнодержавні програми розвитку науки і техніки стартували в Китаї наприкінці 80-х років минулого століття. Вони були спрямовані на комерціалізацію технологій. Ініціатива була успішною і за десять років Китай зробив тисячі значних науково-технічних досягнень. Розвиток спеціальних зон для створення інновацій, технополісів — було одним з ключових напрямків програми. Китайські власті зробили ставку на розвиток інфраструктури, головним завданням якої було стимулювати створення досвідчених зразків і високих технологій, які потім можна розтиражувати на власної промислової бази.
Шанчьжай: інноваційний копіювання
Початок 2000-х стало в Китаї золотою епохою копіювання і розквітом Reverse Engineering — відтворення сторонньої технології шляхом розібрання предмета на частини, компоненти або шматки програми. Китайці стали неперевершеними майстрами в тому, щоб дізнатися, як технологія працює, скопіювати її, розмножити і пристосувати її для своїх цілей. Зараз вже ніхто не дивується натовпам китайців з фотоапаратами, які циркулюють по світових автосалонів. А через півроку “новинка” китайського розливу виходить на ринок. Копіювати автомобілі та мобільні гаджети — у них виходить найкраще. Копіюванням або імітацією в Китаї займалися майже все і в будь-якій галузі. По-іншому на тій стадії розвитку національної економіки скоротити технологічний розрив з Заходом було практично неможливо.
З Китаєм пов’язана одна історія, яка трапилася зі мною років десять тому. Перед нами стояло непросте завдання провести відеозйомку з повітря території нового девелоперського проекту. На той момент єдиною можливістю це зробити, була оренда вертольота за якісь космічні гроші. Ми, звичайно, так і вчинили, але на майбутнє я став шукати інші варіанти.
Серійних квадрокоптеров тоді ще не було і я вирішив виготовити власний зразок. Все, що було на той момент не витримувало ніякої критики. В інтернеті знайшлися різні варіанти схем квадрокоптеров і інших літаючих платформ, здатних підняти в повітря відеокамеру, але самим вузьким місцем була плата управління, так звані «мізки», і відповідне програмне забезпечення. Тому було прийнято рішення розробити власну плату управління. Як виявилося, знайти вітчизняних фахівців для розробки технічної документації, була найпростішою задачею, а виготовити невелику кількість дослідних зразків для проведення випробувань – майже неможливим. Всі підприємства, куди ми зверталися, давали приблизно однакову відповідь: мінімальна серія повинна бути не менше декількох тисяч штук, а для переналагодження устаткування потрібно достатньо багато часу.
Одним словом, довго і дорого
Мені порадили шукати виробничі потужності в Китаї, де схожі завдання можна було вирішити за пару тижнів. Через якийсь час я вийшов на один з китайських стартапів. Вони вивчили техдокументацію і відповіли, що вже щось схоже на мою модель зробили: плата функціонує, коптер літає. Я протестував їх досвідчений зразок і надалі на цій основі був побудований парк з восьми різних коптеров для виконання конкретних прикладних завдань. Сьогодні ж той стартап з китайського гаража – світовий лідер з виробництва коптеров.
Цю історію я пригадав, коли ми почали розробляти проект технополісу – майданчики, де мультиформатні малі інноваційні підприємства змогли б у найкоротші терміни підлаштуватися під запити бізнесу і перетворити ідею в технологію, масштабований і монетизируемый продукт. Важливою складовою цього конгломерату є функція R&D, яка забезпечить наукомісткі виробництва нової технологічної базою і можливістю кастомизировать вже розроблені рішення. У підсумку це дозволить суттєво скоротити час від моменту появи ідеї до її втілення в життя – що мені, на жаль, не вдалося зробити раніше.
Нарощуючи темпи свого розвитку Китай, пішов далі звичайного копіювання. Відтворюючи технологію за допомогою Reverse Engineering, китайці максимально використовують хакнутое ноу-хау для створення власних інновацій. Китайський спосіб: технології не копіюють один в один, а удосконалюються обростаючи місцевим апгрейдом. З’явився навіть спеціальний термін «шаньчжай», який тут з гордістю вживають. «Шаньчжай» — це імітація, продукт інноваційного копіювання, вдосконалений оригінал. Це ті самі двухсимочные айфони або авто типу Yema T-SUV — неймовірні гібриди Volkswagen Touareg + Tiguan, які можна зустріти тільки на внутрішньому ринку Піднебесної.
Епоха “шанчьжая” вже пережила свій розквіт і сьогоднішній Китай активно розвиває власні інновації. Ці ініціативи закріплені на урядовому рівні і покликані переформатувати китайське виробництво на масовий випуск високотехнологічних рішень.
Нові технополіси і власні інновації
У 2006 році китайський уряд розробив довгостроковий план розвитку інноваційної системи країни, в ньому головний акцент зроблений на стимулювання інноваційної активності підприємств та розвиток наукомістких технологій.
У країні змінили економічну політику, що регулює оренду територій технопарків і технополісів: ставки були значно збільшені. Тим самим держава видавлювали виробників дешевих реплік, звільнивши ресурси для більш серйозних гравців, з потенціалом до розвитку високих технологій. На сьогоднішній день в Китаї запущено національні програми, спрямовані на підтримку наукових досліджень та їх комерціалізацію, на це витрачається майже 2 % ВВП.
Створення кластерної інфраструктури мережі технополісів стало однією з форм підтримки інноваційної активності. В останньому рейтингу Expert Market в десятку кращих технологічних хабів світу увійшли два китайських технополісу, причому пекінський технопарк Zhongguancun зайняв лідируючі позиції.
Сучасного Китаю вдалося стати країною, яка швидко і успішно, створює власні проривні технології і виводить їх на міжнародний ринок. Останні три роки тут відбувається справжня інноваційна революція, а економіка виходить на зовсім інший рівень. Це закономірний підсумок, досягнутий завдяки грамотним змін стратегії держави: перетворення економіки з закритою в прогресивну, розвиток високих технологій за рахунок інноваційної інфраструктури.
Звичайно ж, не все так райдужно. Китаю ще належить подолати ряд серйозних перешкод на своєму шляху до лідерства в інноваціях: репутація “країни підробок”, значна частка держрегулювання і нерозвинений ринок венчурного капіталу. Росія ж, спостерігаючи за розвитком свого східного сусіда, може врахувати всі фактори, що впливають на розвиток інновацій та перейняти позитивний досвід. І хто знає, може через кілька років вітчизняний технополіс займе своє гідне місце серед провідних технохабов світу.
Борис Латкін
Генеральний директор Rocket Group