Вчені планують космічну станцію наступного покоління Deep Space Gateway
Вчені планують запустити саму віддалену космічну лабораторію, яку коли-небудь створювало людство. 6-9 грудня в р. Нордвейк (Нідерланди) проходить зустріч вчених з НАСА та ЄКА, які обговорюють плани створення навколомісячній станції Deep Space Шлюз (Ворота в далекий космос).
Жодна країна поки не взяла на себе відповідальності за повне фінансування місії, яка повинна стартувати на початку 2020-х. Але космічні агентства вже активно займаються розробкою проекту, зокрема, визначають оптимальну траєкторію.
“Мене дуже вразила якість і конкретика пропозицій”, – каже організатор зустрічі, інженер-робототехнік з ЄКА Джеймс Карпентер, який подвоїв кількість її учасників до 250.
Deep Space Gateway повинен замінити Міжнародну космічну станцію (МКС) після того, як вона “вийде на пенсію” в середині наступного десятиліття, розповідає Девід Паркер, директор Центру вивчення космічних польотів і робототехніки ЄКА. Космічні агентства вже чітко заявили, що головною метою станції є тестування технологій дослідження глибокого космосу і відпрацювання польоту на Марс. “Але ми також хочемо визначити, які кращі наукові знання ми можемо з цього отримати”, – каже Паркер.
Розташування на орбіті Місяця має багато переваг. В такий спосіб можна уникнути дії захисного магнітного поля Землі і зімітувати умови далекого космосу – унікальне середовище для досліджень. Це дасть можливість дослідити, як космос впливає на людську фізіологію, і провести інноваційні експерименти в області фізики і астрономії, каже Карпентер. Зокрема, станцію планують обладнати сенсором міжзоряного пилу, який ніколи не досягає Землі через її магнітного поля. Крім того, на ній хочуть розмістити радиообсерваторию, яка буде збирати випромінювання з епохи “темних століть” Всесвіту (400.000 1.000.000 років після Великого вибуху), що на Землі неможливо через техногенного випромінювання та її впливу іоносфери.
Зі станції навколо Місяця можна отримати регулярний доступ до її поверхні, каже Махеш Ананд, планетолог з Відкритого університету в р. Мілтон Кейнз (Великобританія). У минулому десятилітті вчені підтвердили існування води на Місяці, однак поки що замало інформації про те, де вона, скільки її і як її добувати. Дослідники на борту лабораторії на орбіті Місяця зможуть контролювати місячні зонди в реальному часі і вивчати місячну породу, не повертаючи її на Землю.
Крім того, така станція має потенціал стати полігоном для випробування технологій, необхідних для далеких космічних подорожей, насамперед подорожі на Марс. Зокрема, хімік з Білефельдського університету Армін Гольцхойзер хоче протестувати потенціал карбонових мембран товщиною з нанометр, утворені з спаяних ароматичних молекул. Такі мембрани можуть стати ефективними та довгостроковими фільтрами для очищення води і кисню. А біохімік Кетрін Бринкерт з Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені чекає випробувати пристрій, що прискорює синтез кисню і водню з участю сонячного світла, оптимізоване для використання в умовах мікрогравітації.
Передові космічні держави світу вже висловили зацікавленість в проекті. Так, у вересні НАСА підписало угоду з російським агентством Роскосмос, в якому його охарактеризували як “частина загального бачення майбутніх досліджень”. Японські і китайські космічні агентства також висловили інтерес. І НАСА та ЄКА вже підписали контракти з промисловими партнерами для наступних робіт. Однак час старту проекту залежить насамперед від нового директора НАСА Джеймса Бриденстайна, республіканця, конгресмена від штату Оклахома. Щоб проект розпочався на початку 2020-х, як заплановано, ключові рішення потрібно прийняти ще до кінця 2019 року, каже Паркер.