Віртуальний ніс вилікує від віртуальної реальності

Глибоке занурення і майже повне перенесення в цифровий світ проходить з одним побічним ефектом. Від перебування у віртуальній реальності часто починає крутитися голова і з’являється нудота. Проте вченим вдалося подолати цю значну проблему, та кожного користувача врятує його власний ніс.
Дослідники з Університету Пурдью з’ясували, що побороти нудоту і запаморочення у віртуальній реальності можна, якщо розмістити в центрі екрану віртуальний ніс. Він дає фіксовану точку опори, яка допомагає мозку не втратити орієнтацію в просторі, в тому числі віртуальному.
«Проблема в тому, що система сприйняття людини не любить несинхронних тегів рухів тіла і очей, – пояснюють учені. – Якщо людина спостерігає рух якогось віртуального об’єкта очима, а вестибулярний апарат при цьому залишається нерухомим, організму стає погано».
Ідея повісити віртуальний ніс посеред екрана з’явилася в одного з студентів, який допомагав проводити дослідження віртуальної реальності. Експертам це спершу здалося дивним, але виявилося, що ідея працює.
«Це було геніальне відкриття, – пояснюють учені. – Ми постійно бачимо свій ніс. Незалежно від повороту голови і очей, він завжди знаходиться в полі зору. Це дає нам точку опори».
Дослідники вже перевірили ефективність нового рішення. Вони запросили 41 учасника, які провели деякий час у віртуальній реальності. Там вони займалися різними справами: вивчали місцевість або активно каталися на роликах. Більшість з учасників навіть не помітили, що посередині екрану віртуальний ніс.
Ефективність такого рішення залежить від інтенсивності симуляції. Спокійне вивчення віртуальної території з носом на екрані стало на 94,2 секунди довше. А ось на динамічних роликових гонках випробовувані, які бачили віртуальний ніс, протрималися лише на 2,2 секунди довше.
Вчені точно не знають, чому ніс посередині екрану діє, але головне, що це працює. «Ми підозрюємо, що причина в наявності стабільного об’єкта в полі зору, до якого звикло наше тіло і який знає наша сенсорна система, – пояснюють дослідники. – Ми хочемо вивчити розвиток нудоти у віртуальній реальності і створити модель, яка дозволить прогнозувати появу неприємних відчуттів у кожного користувача в залежності від його особливостей.