Інтелектуальна Власність В Європі Та Нідерландах – Голландії

Ця стаття розгляне реєстрацію товарних знаків. Особливу увагу буде приділено вимогам до реєстрації товарних знаків, процедури реєстрації та можливостей щодо вжиття заходів проти порушення прав зареєстрованого товарного знака третьою стороною.
Єдиний Закон про Товарні знаки країн Бенілюксу
У 1962 році три країни Бенілюкс – Бельгія, Нідерланди та Люксембург підписали договір про уніфікацію своїх національних законодавств про товарні знаки: Договір країн Бенілюкс про Товарні знаки (the Benelux Treaty on Trademarks). Це призвело до виникнення Єдиного Закону про Товарні знаки країн Бенілюкс ( the Uniform Benelux Law on Marks), який набрав чинності в 1971 р. і далі іменованого Законом про Товарні знаки країн Бенілюкс (the Benelux Trade Mark Act). Національні законодавства країн Бенілюкс були скасовані після вступу в силу цього Закону. Саме тому більше неможливо захищати товарний знак лише в одній з країн Бенілюкс, захист в одній з трьох країн одночасно передбачає захист у двох інших країнах.
Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс (the Benelux Trademarks Office)
Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс є офіційним органом, відповідальним за впровадження Єдиного Закону про Товарні Знаки країн Бенілюкс. Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс визначає, чи має товарний знак право на реєстрацію, та забезпечує остаточну реєстрацію товарного знака в Реєстрі Товарних Знаків країн Бенілюкс.
Вимоги для реєстрації товарного знака
Що таке товарний знак?
Закон про Товарні знаки країн Бенілюкс визначає, що товарним знаком вважається будь-яке позначення, яке може бути представлено графічно і яке може відрізняти продукцію компанії. Наприклад: малюнок, печатку, емблему, символ, колір, форма чи комбінація цих ознак. Крім того, знак повинен мати розрізняльну здатність, щоб не вводити в оману громадськість.
Закон про Товарні знаки країн Бенілюкс робить відмінність між індивідуальними товарними знаками та колективними торговельними марками. Індивідуальний товарний знак – це знак, який відрізняє продукцію окремої компанії. Метою колективного товарного знака є надання відмінності однієї або більшої кількості колективних характеристик продукції різних компаній. Ці різні компанії поміщають товарний знак під нагляд власника. Власник не може використовувати товарний знак для продукції своєї власної компанії або компаній, в органах управління або спостереження яких він безпосередньо або опосередковано бере участь.
Підстави для відмови з боку Відомства з товарних знаків країн Бенілюкс
Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс має право відмовити в реєстрації товарного знака відповідно до статті 6-біс Закону про Товарні знаки країн Бенілюкс. Деякими причинами підстав відмови є:
Позначення не може утворити товарний знак у значенні, подразумеваемом Законом про Товарні знаки країн Бенілюкс;
Позначення не вистачає розрізняльної здатності;
Позначення суперечить моралі чи громадському порядку;
Позначення вводить в оману.
Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс негайно ставить до відома бік, обращающуюся за реєстрацією, про свій намір відмовити в реєстрації повністю або частково. Останній буде потім дана можливість вжити відповідні дії у межах строку, передбаченого виконавчими розпорядженнями.
Якщо Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс підтримує свій намір про відмову, потерпіла сторона може протягом двох місяців з моменту повідомлення, звернутися з позовною заявою до Апеляційного Суду Брюсселя (the Appeals Court, Brussels), Гаазький Апеляційний суд (the Gerechtshof, The Hague) або Апеляційний суд Люксембургу (the Luxembourg Court of Appeal) для отримання розпорядження про реєстрацію. Рішення може бути оскаржене у Верховному Суді.
Реєстраційні процедури
Загальне положення
Перше використання товарного знака не означає отримання права на товарний знак. Саме використання не захищає користувача. По-перше, користувач товарного знака повинен подати першу заявку в Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс. Без заявки не може бути застосовано жодних дій проти третіх осіб, які використовують ідентичний або подібний товарний знак для такої ж або подібної продукції.
Звернення
Стаття 3, параграф 1 Закону про Товарні знаки країн Бенілюкс визначає, що виключно право на товарний знак виходить шляхом реєстрації товарного знака, наступного за подачею заявки на території країн Бенілюкс (заява в країнах Бенілюкс).
На додаток, шляхом однієї заявки захист товарного знаку може бути застосована для всіх країн-членів Європейського Союзу (товарний знак співтовариства). Врешті-решт, на основі реєстрації в країнах Бенілюкс, захист товарного знаку може бути отримана шляхом однієї заявки у безлічі або у всіх країнах, що є учасницями Мадридської угоди і Мадридського протоколу. Якщо заявка подана протягом 6 місяців з моменту подачі заявки для реєстрації у країнах Бенілюкс, то ця так звана міжнародна реєстрація буде справедлива з моменту заявки в країнах Бенілюкс.
Для реєстрації товарного знака, потрібно заповнити та надіслати у Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс форми (Form B), що надається Відомством по товарним знакам країн Бенілюкс. Цю форму можна завантажити з сайту www.bmb-bbm.org. Зараз заявки можуть бути подані в електронному вигляді з використанням онлайнової служби BMBConnect Відомства з товарних знаків країн Бенілюкс.
Щоб заявка була допустимою, необхідно задовольнити багато формальні вимоги. Форма повинна визначати:
Ім’я та адресу власника;
Власне товарний знак;
Продукцію і/або послуги, для яких використовується товарний знак;
Індивідуальний чи це або колективний товарний знак.
На додаток, потрібно сплатити встановлені заявочні мита протягом одного місяця.
Заявочні витрати
Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс має список платежів (також його можна завантажити з сайту www.bmb-bbm.org для визначення розміру заявочної мита. Вона залежить від типу товарного знаку і від виду наступної процедури. Наприклад, додаткова заявочна мито стягується у разі термінової процедури. На додаток до заявочної мито, потрібно врахувати вартість дослідження попередніх реєстрацій у Реєстрі товарних знаків країн Бенілюкс. Це дослідження є обов’язковим і становить невід’ємну частину виконуваної при заявці роботи.
Подальші процедури
Після отримання Форми B дослідник з Відомства з товарних знаків країн Бенілюкс досліджує, чи відповідає заявка мінімальним вимогам і призначає дату заявки. Якщо це стосується логотипу, останній потім буде класифікований відповідно до Віденської міжнародної класифікації. Ця класифікація виконується, щоб дати можливість порівняти елементи логотипу в системі Відомства з товарних знаків країн Бенілюкс з ідентичними або подібними елементами логотипу. Також перевіряється надана класифікація товарів і послуг. Класифікація повинна відповідати вимогам, встановленим Ніццької міжнародною класифікацією. Використання Ніццької міжнародної класифікації дає перевага в тому, що ця реєстрація проводиться згідно однієї єдиної класифікаційної системи, таким чином, створюючи один єдиний період у всіх країнах-учасницях. Крім того, визначається, існують чи немає підстав для відмови, а також потрібно відповідність іншим адміністративним вимогам. Зрештою, проводиться дослідження тексту та/або логотипу. Після отримання заявки, дата і час отримання зазначаються у формі, а власнику надсилається повідомлення. Якщо заявка відповідає мають відношення до справи вимогам, період захисту вступить в силу з моменту подачі заявки.
Порушення прав третьою стороною
Період дії реєстрації заявки в країнах Бенілюкс дорівнює десяти рокам і може оновлюватися нескінченну кількість разів за запитом власника, але кожен раз на десятирічний період.
Власник сам повинен приймати заходи проти третьої сторони, якщо протягом періоду дії реєстрації ця третя сторона неправильно використовує або порушує права його зареєстрованого торгового знаку. Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс не має повноважень щодо прийняття таких заходів. Однак є можливість для власника більш раннього товарного знака протягом двомісячного періоду після публікації заявки подати у Відомство по товарних знаках країн Бенілюкс письмове заперечення проти товарного знака, який:
Володіє подобою його власного товарного знака;
Може ввести в оману у зв’язку з його власним добре відомим товарним знаком.
Ця процедура заперечення застосовується тільки в ситуаціях, в яких була запитана реєстрація пізнішого товарного знака. У всіх інших випадках, у яких третя сторона порушує права власника товарного знака, спосіб, з допомогою якого власник може здійснити дії, залежить від обставин справи.
Якщо не очікується мирової угоди щодо спору, суд повинен буде вирішити, чи існують порушення прав або порушення товарного знака. Якщо немає особливої угоди про протилежне, юрисдикція суду ґрунтується на домициле відповідача або місці, де призвели до судової тяганини зобов’язання виникли, або мали місце, або мають місце. Місце, де товарний знак був розміщений або зареєстрований, ні в якому випадку саме по собі не може служити основою для визначення юрисдикції. Якщо цих критеріїв недостатньо для визначення юрисдикції, позивач може подати позов в Суд Брюсселя, Гааги чи Люксембургу, на свій вибір. Після того, як національні можливості правосуддя будуть використані, власник може, крім того, звернутися до національного суду, який розглядав спір в останній інстанції, для подання на розгляд преюдиціального питання в Суд юстиції країн Бенілюкс або, якщо це стосується товарного знака співдружності, в Європейський Суд юстиції.