Свято Стрітення Господнього встановлений Церквою на згадку про те, що на сороковий день після Різдва Христового Діва Марія і праведний Йосип Обручник принесли Немовля Христа в Єрусалимський храм. За старозавітним законом вони повинні були зробити за свого Божественно Первістка подячну жертву Богові. Усі єврейські батьки повинні були приносити своїх первістків чоловічої статі в Єрусалимський храм. За Законом Мойсея первісток вважався належить Богу і повинен був служити при храмі. Або ж його треба було викупити. Викуп визначався в 5 шеклів, або срібняків. Це правило було встановлено в пам’ять виходу євреїв з Єгипту, звільнення їх від рабства і порятунку первістків від смерті.
Крім того, Марія йшла в храм, щоб здійснити обряд власного очищення, так як протягом 40 днів після пологів жінка не повинна була входити в храм і торкатися до святинь. На сороковий день вона приходила в храм і за своє очищення приносила жертву Богові однорічне ягня або двох голубів. Богородиця прийшла отримати очищення, хоч і не потребувала в ньому, так як залишалася Дівою.
В цей час в Єрусалимському храмі знаходився святий праведний Симеон. За переказами, він був одним із перекладачів Святого Письма Старого Завіту з єврейської на грецьку мову. Праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї. Прочитавши в оригіналі слова: «ось Діва в утробі прийме і народить Сина (Іс. 7,14), він вирішив, що слово «Діва» тут вжито помилково, замість слова «дружина». І хотів виправити текст. В той момент йому з’явився Ангел і втримав руку, кажучи: «Май віру написаним словами, ти сам переконаєшся, що вони здійсняться, бо не скуштуєш смерті, доки не побачиш Христа Господа, Який народиться від Чистою і Пренепорочної Діви».
Євангельський текст так оповідає про це: «Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2,26).
З того дня праведний Симеон став чекати пришестя Обітованого Месії.
І ось одного разу праведний Симеон, ведений Духом Божим, прийшов в Єрусалимський храм. Як тільки він побачив прийшли Діву Марію, Йосипа Обручника з Немовлям Христом, Дух Святий відкрив йому, що Богонемовля і є очікуваний Месія, Спаситель світу. Праведний Симеон узяв Дитятко Ісуса на свої руки і промовив слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…» (Лк. 2,29-32). Ці Слова означають: «Господи, тепер Ти відпускаєш мене з цього життя в майбутнє, як обіцяно Тобою мені, і я тепер помру спокійно, тому що на власні очі бачив Спасителя світу».
Йосиф і Мати Божа дивувалися словами Симеона, бачачи, що до Немовляті він звертається, як до найстаршого, і молиться Йому, як Богу. Симеон же, провидев дівицтво Марії, благословивши Її, сказав, що з-за Нього будуть багато в народі суперечки більший, падіння і повстання. Одні, прийняли Його проповідь, врятуються, інші, невіруючі, впадуть. А Їй Самій зброя пройде душу. Тобто він сповістив, що Вона буде важко страждати, бачачи хресні муки Сина Свого.
Тут же, у храмі була благочестива вдова Анна-пророчиця. Їй було 84 роки. Вона служила Богові постом і молитвою день і ніч. І вона дізналася Спасителя і, підійшовши, прославила Господа і говорила про Нього всім у Єрусалимі, що чекала пришестя на землю Христа Спасителя.
Виконавши все, що було за законом, Божа Матір з Немовлям і Йосиф повернулися додому, але не у Віфлеєм, де народився Ісус, а в Галілею, до свого рідного міста Назарет. По дорозі Ангел Господній з’явився уві сні Йосипу і відкрив, що нечестивий цар Ірод «шукає вбити Немовля», і наказав йому з родиною йти в Єгипет. Там Дитина зростав і зміцнювався.
Про св. праведного Симеона Богоприимце відомо, що він помер, проживши 360 років. В VI столітті святі мощі були перенесені в Константинополь. Він вважається особливим покровителем маленьких дітей.
Зарахування Стрітення Господнього до головних церковних свят встановилося не відразу. Це сталося у Східній Римській імперії під час правління імператора Юстиніана I. В це свято відбувається хресний хід.