Мазутне фініш

Останнім часом у загальному обсязі нафтопродуктів, що експортуються з Росії, мазут міцно займає лідируючі позиції. Якщо десять років тому його частка становила 30%, то в минулому році вона зросла до 53%. І це на тлі зниження споживання мазуту всередині країни (фактично споживається 20% від виробленого). На думку експертів, споживання мазуту всередині країни буде мати тенденцію до зниження. Багато в чому це обумовлено тим, що енергогенеруючі потужності тотально переводяться на газове постачання.
Схоже, що ситуація, що склалася, жодною мірою не влаштовує уряд. У липні 2010 Мінфін РФ поставив крапку в довгих дискусіях, оголосивши про те, що з 1 січня 2013 року буде встановлена єдина мито на експортовані нафтопродукти. Складе вона 60% від ставки експортного мита на сиру нафту.
Планується, що до цієї ставки держава підійде поступово – в 2011 році вона складе в середньому 56%, а в 2012 – 58. Втім, основний зміст – зробити виробництво мазуту невигідним для нафтових компаній буде дотримано.
На даний момент діє диференційована ставка на нафтопродукти, введена аж у 2004 році. Абсолютно необхідна тоді для стимулювання переробки нафти на території країни зараз вона перетворилася на тягар. Нафтові компанії не поспішають інвестувати в комплекси глибокої переробки зважаючи на їх тривалої окупності.
Мито на світлі нафтопродукти на 30% вище, ніж мито на кошик з 50% світлих і 50% темних нафтопродуктів. Тобто, іншими словами кажучи, експортне мито на темні нафтопродукти на 30% нижче мита на кошик.
Цікаво як позначиться необхідність проведення тотальної модернізації на ціни внутрішнього ринку. Адже не секрет, що на даний момент реалізація палива усередині країни вкрай приваблива для нафтових компаній – причому в деяких випадках навіть вигідніше експорту. Таким чином, цілком ймовірно що свої витрати нафтовики в кращих традиціях перекладуть на плечі російських споживачів.
Повна версія з цифрами –