Москва – велика «село»?

Осередок суспільства
Професійна спільнота – це група людей, які регулярно вступають між собою в комунікацію (особисто або віртуально) з метою обміну досвідом, вироблення знань і пошуку нових, більш ефективних підходів до вирішення поставлених перед ними завдань. Його члени об’єднані спільною активністю – від бесід в обідню перерву до обговорення складних проблем під час конференцій.
Одна з причин, по якій фахівці дізнаються один одного все краще і краще, – поява нового потужного засобу комунікації – Інтернету. Багато ресурси Всесвітньої мережі дозволяють встановлювати професійні контакти, вести пошук роботи, знайомих, а також однодумців по інтересам. За словами рекрутерів, інтернет-форуми і інші сайти все частіше використовуються кадровими агентствами для знаходження необхідних фахівців.
Прикладом успішного створення і функціонування подібних спільнот є російський клуб маркетологів – www.marketingclub.ru. Його особливість в тому, що практично всі учасники віртуальної частини професійної групи складаються ще і в регіональних клубах. З точки зору рекрутингу, це особливо важливо: адже з’являється можливість закрити «регіональні» вакансії, звернувшись до місцевим фахівцям.
З більш глобальних проектів, які не розраховані на професіоналів певного профілю, можна згадати соціальну мережу «Мій коло» (www.moikrug.ru). Після реєстрації в системі користувач заповнює сторінку з інформацією про себе та може запросити своїх знайомих і колег, які утворюють «перше коло» контактів. Всі учасники, в свою чергу, формують свої кола контактів. В результаті потрібну людину можна знайти через ланцюжок з кількох людей, знайомих один з одним.
«Неформальна середовище спілкування запускає механізми, завдяки яким виявляється специфіка як роботодавців, так і кандидатів — не просто навички, досвід і готовність працювати за певну ставку, але безліч деталей, пов’язаних з професійними стереотипами, з соціально-психологічними аспектами особистості», – підкреслює Антон Калабин, генеральний директор дистриб’юторської компанії «Квикмаркет».
У той же час, за словами Ольги Рибалової, керівника групи підбору персоналу кадрового центру «ЮНІТІ», «соціальні мережі не є прямими конкурентами традиційних кадрових агентств. Справа в тому, що висококваліфіковані кандидати рідко готові оприлюднювати інформацію про те, що вони знаходяться в пошуку роботи. Тому, наприклад, на Заході соціальні мережі і кадрові фірми мирно співіснують вже не перший рік. Те ж саме буде і у нас».
З рук у руки
Ефективність пошуку персоналу в рамках професійних спільнот побічно доводить відомий експеримент, проведений рівно 40 років тому, у 1967 році, американським психологом Стенлі Милграмом, який висловив гіпотезу про «шести ступенях далекості» (Six Degrees of Separation), або «шести рукостисканнях». Його суть зводиться до того, що на кожну людину на планеті з іншою людиною пов’язує ланцюжок із шести знайомих.
Те, що потрібно саме 6, а не 5 чи 7, ступенів віддаленості для передачі інформації, Мілграм встановив в результаті експерименту, в ході якого жителів невеликого провінційного містечка Омаха в штаті Небраска було роздано 300 конвертів. Їх необхідно було передати певній людині, що мешкав в Бостоні, штат Массачусетс. Причому тільки через своїх родичів і знайомих. Все дійшло до адресата 60 з 300 конвертів. А Мілграм в результаті встановив, що в середньому кожен доставлене лист пройшло через шість осіб.
В результаті експерименту, який мав все ж обмежену географію і кількість учасників, виникло припущення, що не тільки в Сполучених Штатах, але і в усьому світі люди, незважаючи на національні та культурні відмінності, пов’язані тісніше, ніж прийнято було думати раніше.
Спостереження, зроблене американськими вченими, належить до сфери взаємовідносин людей в цілому, однак воно знаходить яскраве підтвердження і на сучасному ринку праці столиці. За словами Ольги Рибалової, рекрутерам «неодноразово доводилося мати справу з подібною «ланцюгом контактів». Наприклад, у деяких випадках вони звертаються до вже працевлаштованим фахівцям, які в свою чергу рекомендують своїх колег і знайомих».
А інший експерт «ЮНІТІ» Тетяна Голубниченко зазначає, що найчастіше пошук потрібної людини ефективний не тільки в рамках певного професійного співтовариства, але і серед самих рекрутерів. Адже, по суті, кожен HR-фахівець володіє напрацьованими протягом багатьох років зв’язками і базою даних претендентів.
Вузький пошук
Було б неправильно пояснювати певну вузькість московського ринку праці лише банальним вигуком: «Світ тісний»! Є свої об’єктивні фактори, завдяки яким професіонали добре знають один одного. Один з них, за словами Ольги Рибалової, це рідкісна спеціальність. Наприклад, сортувальників діамантів (є в банківській сфері і такі посади) на всю країну – одиниці. І в цьому випадку знайти їх легше всього проводити в їх середовищі.
Або інша банківська професія – фахівець зі злиттів і поглинань. Як зазначає віце-президент «Внешторгбанка», керуючий директор Інвестиційного блоку» Костянтин Рижков, «ринок професіоналів інвестиційного банківського бізнесу вузький». Саме з цієї причини російські банки поки що слабо беруть участь на ринку злиттів і поглинань, віддаючи її на відкуп іноземним фахівцям.
Ще одна причина пошуку людей через професійну групу – поява великої кількості нових професій, яких раніше ніде не вчили: наприклад, це event-менеджери. Ольга Миранская, керівник відділу підготовки та проведення заходів агентства «Михайлов і партнери», зазначає, що всі висококласні event-менеджери знають один одного або особисто, або хоча б чули прізвище: «Це обставина сама по собі свідчить про те, що кількість фахівців високого рівня невелике».
Разом з появою нових спеціальностей відбувається і зворотний процес: зникають старі. «У 90-х молодь з ряду причин практично повністю відвернулася від ряду професій. У результаті В деяких галузях (літакобудування, приладобудування, взуттєва промисловість і т. д.) залишилися лише працівники «старої закалки», які добре один одного знають», – констатує Ольга Рибалова.
Сприяє створенню внутрішніх «міцних зв’язків і певна закритість тієї чи іншої професійної групи. «З інших областей бізнесу топ-менеджери в туризм, як правило, не йдуть – надто виражена специфіка. Тому особливість туристичного бізнесу полягає ще й у тому, що тут всі один одного знають, і якщо мова йде про прийом на роботу не рядового співробітника, а керівника, то його трудова біографія, як правило, всім відома», – розповідає Софія Соболєва, PR-директор компанії Tez Tour.
Втім, ці слова справедливі і щодо топ-менеджера, що працює в будь-якій сфері: висококласних управлінців апріорі небагато.
Отже, пошук через професійні спільноти має великі перспективи головним чином у відношенні спеціалістів «вузького» профілю, управлінців, представників «зникаючих» професій або, навпаки, тільки недавно з’явилися. У цьому випадку головна перевага методу в тому, що він дозволяє «не стріляти з гармат по горобцях», а діяти точково.
На сьогоднішній день інтерес рекрутерів до професійним спільнотам можна пояснити тим, що вартість людини на ринку праці обумовлюється не тільки його навичками, але і популярністю в рамках тієї чи іншої вузької групи. «Наприклад, сьогодні часто можна зустріти різні рейтинги, на кшталт «1000 кращих менеджерів Росії», – відзначає експерт «ЮНІТІ». – Чим частіше людина в них потрапляє, тим більше ймовірність, що ним зацікавляться великі роботодавці».
Крім того, має спосіб рекрутингу через професійні спільноти та інша підстава. Справа в тому, що, на відміну від Заходу, у нас прийнято оцінювати людину не тільки суто за формальними критеріями, але і виходячи з думки про нього його колег, друзів і знайомих. «Чим менше нормативно суспільство, тим більше значення має слово і образ людини, – говорить Олена Російська, керівник Російської школи іміджу. – Для нашої культури, емоційно-чуттєвої, думка оточуючих завжди дуже важливо».