ПАЛИВО І ГРОШІ НА ВІТЕР – ЗБЕРЕЖЕ GREEN enter!
Технічні несправності, ?напрацьовані в процесі експлуатації автомобіля, або приховані заводські дефекти, є головною причиною зайвої витрати дорогого палива. Приховані несправності часто знаходяться в циліндропоршневої групи, електропроводці, инжекторах, форсунках та датчики контролю, «прив’язаних» до комп’ютера.
Наприклад, на бензинових двигунах особливе місце займає встановлений на колекторі лямбда – зонд, який ?вдихає“ газові викиди і подає інформацію на блок управління EFI для автоматичної установки оптимальної концентрації повітряно-паливної суміші.
Якщо чутливі платиново-цирконієві електроди (нитки) контрольних датчиків на вихідному колекторі забруднені від неякісного палива, то вони невірно оцінюють концентрацію вихлопу газів або просто «мовчать». А при відсутності потрібних сигналів на бортовий комп’ютер, зникає автоматична оптимізація повітряно-паливної суміші і вона (часто) у надмірній кількості надходить в камеру згоряння, а далі «за замовчуванням» викидається в атмосферу, створюючи перебої в роботі двигуна, неприємний запах і перевитрата палива.
Будь вуглеводневе паливо (бензин, соляр, гас, мазут тощо) містить до 500 компонентів. Незалежно від октанових та цетанових чисел палива, під безперервним впливом інтегральних градієнтів температури, тиску, в’язкості, конденсату та хімічного складу (сірка, смоли, олії тощо), завжди формуються ущільнені (коагулированные) групи молекул, які ніколи повністю не зникають і до 60% просто викидаються з вихлопом – ПАЛИВО І ГРОШІ НА ВІТЕР…
З історії відомо, що ще в роки Другої світової війни в Англії були успішно проведені досліди по застосуванню намагніченого палива на дальніх бомбардувальників, яким доводилося долати тисячі кілометрів для виконання бойової задачі. Саме тут, як ніде потрібний ефект економії. Але в той період не було технології виробництва потужних магнітів.
У п’ятдесятих роках учений (США) Саймон Раскін встановив, що пара-водень може бути перетворений в ортоводород (зміна спін-стану молекули), при впливі на нього магнітним резонансом. А доктора Фелікс Блок і Едвард Парселл з Стенфордського і Гарвардського університетів були удостоєні Нобелівської премії за роботу в галузі магнітного резонансу. Пізніше доктор Роберт Кан продовжив їх роботу в області магнітної теорії резонансу, використовуючи неодимовий склад для розриву вуглеводневих ланцюгів в паливі.
Вчені довели, що вплив магнітного потоку змінює молекулярну структуру палива, значно збільшує енергію атома, паливну реактивність і, в кінцевому підсумку, якість згорання палива.
У 80-х роках, щоб вирішити проблему перевитрати палива вчені і фахівці СРСР запропонували перед упорскуванням суміші в циліндри пропускати її через зону магнітно-частотного резонансного пристрою, який дрібної магнітної ґратами розірве вуглеводневі зв’язку з «згустків молекул» і змінить її структуру для підняття температури Факела.
Повне та ефективне згорання модифікованої повітряно-паливної суміші, відповідно, значно зменшить витрату палива і викид шкідливих газів. Крім того, буде забезпечено: швидкий запуск двигуна, видалення коксу і нагару в циліндропоршневої групи, прийомистість, потужність і продовження ресурсу двигуна.
Але в «застійні» роки при дешевому паливі пристрої зі слабкими феритовою магнітами масового поширення в країні не отримали, так як «автовласниками» були тільки «багаті» – немає потреби економити. Для іншої техніки інтересу до цих пристроїв не було (безкоштовне державне постачання ПММ).
Після міграції радянських фахівців у США світовий автогігант – Дженерал Моторс Корпорейшн відразу запатентував (три патенту) науково-технічну розробку СРСР і монопольно почав експорт в інші країни магнітно-резонансних виробів FUEL MAX призначених для всіх марок палива і типів двигунів, включаючи автомобільний, морський, сільський транспорт (ціна – 200 USD).
Масштабні революційні наукові дослідження нового магнітного матеріалу – неодим-залізо-бор (NdFeB) – почалися у другій половині минулого століття, а застосування в промисловості – з 1984 року. Тепер цей магнітний матеріал по праву називається матеріалом 21-го століття. Він увібрав у себе всі досягнення в області розробки постійних магнітів і побив всі рекорди магнітних характеристик.
За кордоном вироби на основі неодимових магнітів відразу ж знайшли застосування в науково-технічному прогресі нанотехнологій в якості магнітних лінз для фокусування і відхилення заряджених частинок в радіоелектроніці і медичних ядерно-магнітно-резонансних томографів. Їх широко став застосовувати військово-промисловий комплекс, а також ядерна, нафтогазова, хімічна та металургійна промисловість, теплоенергетика та машинобудування.
Неодимові магніти марки N30 – N50 мають найвищі значення енергетичного твору ((BH)max від 28 до 47 МГсЭ), залишкову намагніченість (Br від 11 до 14 кг), коерцитивну силу (Нсв , Hci від 9 до 12 се), робочу температуру від – 40 0С до + 240 0С при терміні безвідмовної служби до 7-9 років. У звичайних – феритових магнітах значення цих параметрів в рази нижче.
Близько 60 % використовується в промисловості магнітного матеріалу NdFeB застосовується в приводах комп’ютерних дисків. Але якщо у «правильно розвинених капіталістів» впровадження сильних магнітів в повсякденне життя відбулося швидко, то вітчизняний споживач ще далекий від цього.
Справа тут не в конкурентоспроможності неодимових пристроїв, що конкурентів у цих виробів просто немає. Вони компактніші, безпечніше, не вимагають витрат електроенергії, а головне, економічніше застосовуваних сьогодні електромагнітних систем. Вироби працюють в космосі і в повітрі, на землі і в океані.
Тому багато рибальські та транспортні морські суду США, Канади, Кореї, Японії і низки європейських країн широко застосовують магнітно-резонансні вироби для економії дорогого дизельного палива.
Фахівці з автосервісів не раз звертали увагу, що на деяких автомобілях, придбаних в Японії, можна виявити на рейці подачі палива, встановлені магнітні пристрої з неодимових магнитопластов виробництва США, виготовлені за допомогою запатентованої технології Дженерал Моторс Корпорейшн. Це підтверджує тезу про раціональне прагматизмі бережливого острівної народу, настільки нині необхідного для марнотратних росіян.
Незважаючи на традиційну інертність вітчизняного ринку, російські підприємства військово-промислового комплексу, які встояли в перехідний період, освоїли сучасні нанотехнології і приступили до розширеного випуску неодимових магнітів.
Сьогодні ОПК Росії, далеко відірвавшись від зарубіжних виробників, що випускає надпотужні неодимові магнітні вироби для авіації та іншої техніки (ГОСТ 17809-72 і 25639-83) з енергетичним твором Міжнародної марці: N 35-37-42-45.
Група російських вчених, інженерів ДВО РАН і фахівців-екологів організації «Зелений Хрест» після додаткових розрахунків, лабораторних і натурних випробувань, запропонувала пристрій – магнітно-частотний активатор (резонатор – МЧАР) до практичного застосування на ДВС автомобільного і морського транспорту, а також для самохідної сільськогосподарської та будівельної техніки. Мета – економія дорогого вуглеводневого палива, зниження викидів шкідливих газів і підвищення екологічності ДВС.
З’явилися нещодавно на ринку пристрій GREEN enter призначене для всіх типів двигунів, що працюють на бензині і дизпаливі, забезпечуючи оптимально економічну експлуатацію автомобіля і відповідно екологічну безпеку повітряного середовища.
Вироби з неодиму на молекулярному рівні структурують рідкий вуглеводень незалежно від октанових та цетанових чисел, підвищуючи теплотворення і температуру Факела згоряння до 30%, що в результаті значно знижує (до 25%) витрата дорогого палива і до 50% викид шкідливих газів.
© А. Коннов 12.07.2009 р