Питання оподаткування

Принципи та умови інвестиційної діяльності визначаються і регулюються Законом РРФСР «Про інвестиційної діяльність у РРФСР» і ФЗ «Про інвестиційної діяльність у РФ, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» (далі по тексту – інвестиційні закони). Визначення інвестицій у зазначених законах аналогічні – це грошові кошти, інше майно, а також майнові права (права, що мають грошову оцінку), що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності. Мета вкладення інвестицій – отримання прибутку і (або) іншого позитивного ефекту. Стаття 39 НК РФ не визнає в якості реалізації товарів, робіт або послуг передачу майна, якщо така передача носить інвестиційний характер (зокрема, внески до статутного (складеного) капітал господарських товариств і товариств, внески за договором простого товариства (договору про спільну діяльність), пайові внески в пайові фонди кооперативів. Однак ст. 39 НК РФ в цілях застосування Податкового кодексу РФ під майном розуміє види об’єктів цивільних прав, що відносяться до майна відповідно до норм ГК РФ, за винятком майнових прав. У той же час положення інвестиційних законів включають до складу майна майнові права. Виникає дилема: якщо в цілях здійснення інвестиційної діяльності її учасниками здійснюється передача майнових прав згідно з інвестиційними законами, можливе поширення на передачу майнових прав положень ст. 39 НК РФ, застосовуються до майна. Іншими словами, підпадає передача майнових прав учасником інвестиційної діяльності третій особі під оподаткування. Оскільки у ст. 39 НК РФ мова йде про майно, до складу якого Податковий кодекс РФ не включає майнові права, передача майнових прав учасником інвестиційної діяльності третім особам не підпадає під поняття передачі майна, що носить інвестиційний характер і тому підлягає оподаткуванню.
Відмінність в розумінні інвестицій цивільним та податковим законодавством простежується також на прикладі передачі майна в якості внеску до статутний капітал господарських товариств і товариств. Відповідно до ФЗ «Про акціонерні товариства» оплата акцій може здійснюватися грошима, цінними паперами, іншими речами або майновими правами, що мають грошову оцінку (ст. 34). За податковим законодавством оплата придбаних акцій товариства, здійснена передачею майна, не тягне виникнення об’єкта оподаткування податком на додану вартість. Оплата ж придбаних акцій товариства, яка здійснюється за допомогою передачі певних майнових прав, формально підпадає під визначення об’єкта оподаткування у вигляді операцій з передачі майнових прав. При цьому з економічної точки зору для особи, яка придбає акції, спрямовані на ці цілі кошти є фінансовими вкладеннями незалежно від виду активів, якими проведена оплата. Таким чином особа, яка оплатила придбані ним у третіх осіб майнові права грошовими коштами та передала ці права в якості оплати придбаних акцій несе ризик того, що такі фінансові вкладення, що носять інвестиційний характер, не будуть звільнені від податку на додану вартість. Слід враховувати, що поняття інвестицій для цілей оподаткування має істотну специфіку, воно значно вужче порівняно з цивільним законодавством.
Юридична Агенція “ПОДАТКОВІ РІШЕННЯ”