Різографія, або як розмножуються документи

Різографія – це друк на спеціальних друкарських машинах – дуплікаторах або ризографах.
Принцип ризографии – це щось середнє між офсетом і трафаретного печаткою. При ризографии використовується проміжний офсетний циліндр, але фарба на нього надходить через отвори сітки.
Головна перевага:
оперативність і невелика вартість тиражів навіть з малою кількістю копій. Завдяки цьому ризографія популярна в офісах, навчальних закладах та на невеликих підприємствах.
Недолік:
як правило, різографи не призначені для отримання кольорових зображень високої якості.
Детальніше про ризографии:
Для оперативної і недорогий друку існують пристрої, що називаються цифровими дуплікаторах (ризографами). Ці пристрої випускаються фірмами Duplo і Riso. Якщо ви підготовляєте макети для друку на різографі, ця стаття може виявитися для вас корисною.
Пристрої оперативного друку, в принципі, можна розділити на дві категорії. Перша – це ті, в яких зображення будується при кожному обороті формного валу. Типовим представником цієї категорії є копір, в просторіччі іменований “ксерокс”. До другої категорії відносяться пристрої, в яких зображення на формному вале формується один раз, а потім з цього зображення друкується весь тираж. До таких пристроїв належать, наприклад, цифровий дуплікатор. Форма, з якої друкувався тираж, повторному використанню не підлягає. У першому випадку вартість відбитка від тиражу не залежить, а в другому при підвищенні тиражу буде знижуватися, так як вартість форми “розкидається” на весь тираж.
Мова піде якраз про представника другої категорії, цифровому дуплікаторі, більш відомому як різограф.
Цифрові дуплікатори виробляє дві фірми – RISO і Duplo. Апарати виробництва RISO продаються під назвою Risograph. Завдяки широкому розповсюдженню цієї марки цифрові дупликаторый в нашій країні називають ризографами (так само як копіри – “ксероксами”). Duplo, наскільки мені відомо, підключилася до цього бізнесу порівняно недавно, а до цього робила (і справляє донині) пристрої листоподборки, брошурування, і т. п. В своїх дуплікаторах Duplo використовує систему подачі паперу, взяту з пристроїв листоподборки. Ця система вдосконалювалась багато років, і вважається одним з головних достоїнств апаратів Duplo. В цілому ж за характеристиками апарати конкуруючих фірм дуже схожі, і відмінності можна виявити тільки в процесі експлуатації.
Далі в статті мова піде про апарат Risograph FR 3950a. “Альфа” у назві означає, що апарат оснащений вбудованим інтерфейсом для друку з комп’ютера. (Сьогодні брати дуплікатор без інтерфейсу не має сенсу) До переваг цього апарату варто також віднести планшетний (а не протяжної) сканер, що дозволяє, наприклад, “стикувати” оригінали, копіювати з нерасшитых книг і практично будь фігні вагою до 10 кілограмів. Для контори, що займається “публічної” печаткою і копіюванням, це може бути дуже корисно.
Коротко про апарат. Формат паперу від 50*90 мм до 297*420 мм (А3). Друковане поле максимально 290*412 мм Щільність паперу від 46 г/м2 до 210 г/м2 (мінімальна щільність паперу, яку на ньому пробували, 80 г/м2, так що про “сорок шостий” папері нічого сказати не можу, а “двісті десята” і самоклейка лізе в нього нормально). Дозвіл сканера і друку 400 dpi. Можна використовувати безліч квітів, але їх використання обмежується тим, що для кожного нового кольору потрібен новий барабан, а його вартість зашкалює за пару штук баксів. Важить 120 кг і займає близько квадратного метра площі.
Принцип роботи
Принцип роботи дуплікатора досить простий. Оригінал сканується (або приймаються дані з комп’ютера), формується зображення, на барабан намотується майстер-плівка, і термоголовка пропалює в ній отвори, через які фарба продавлюється на папір. Майстер-плівка складається з двох шарів – нетканого нижнього і полімерної плівки зверху. Плівка безпосередньо стикається з папером. Після друку тиражу (а точніше, при виготовленні нового “майстра”) відпрацьована майстер-плівка змотується з барабана в спеціальний лоток для відпрацьованих майстрів.
Перед початком друку тиражу буває необхідно надрукувати один-два “розкатних” відбитка, а при наявності щільних заливок великої площі – штук п’ять, це робиться для того, щоб фарба рівномірно раскаталась за майстер-плівці (ці раскатные екземпляри слід враховувати, якщо ведеться друк на папері замовника, щоб не було нестачі).
Тиражстойкость майстра дорівнює приблизно 15 000 примірників (за паспортом – 18 000). Після 15 тисяч майстер починає руйнуватися, і для продовження друку потрібно готувати новий. На ціні відбитка при тиражах зміна майстра не позначається (зниження ціни, як правило, обмежується 5 – 7 тисячами примірників, все, що більше, коштує однаково).
Особливість дуплікатора – у відсутності точного суміщення за рахунок спрощеного (у порівнянні з офсетним машиною) механізму подачі. Неприводка становить, залежно від паперу, до 1 мм.
Папір
Наш різограф (це відноситься до більшості дуплікаторів, представлених зараз на ринку) “розуміє” папір щільністю від 46 до 210 г/м2. В цей діапазон потрапляє так само і самоклеючий папір типу Рафлатак. Діапазон взагалі досить широкий, на таких паперах друкується більшість поліграфічної продукції.
Як показала практика, для різографа витончена дієта у вигляді високоякісної суперкаландрированой папери Enso і Xerox підходить не дуже добре. Чіткість зображення на 90-грамовому “Ксероксі” вище, ніж на 80-грамової “Снігуроньці”, але у “Ксерокс” фарба вбирається гірше, сохне при цьому довше, і виникають всякі неприємні моменти типу змащування і перетискивания. Друк на “Снігуроньці” або “Гознак-КОПІ” йде без проблем. А вищезгадана чіткість стає помітною лише при порівнянні відтворення 4-пунктового шрифту. Таким чином, був зроблений висновок, що на паперах з покриттям і суперкаландрированных краще не друкувати. Оптимальним варіантом нам представляються паперів без покриття – російські 80-грамові “Снігуронька” і “Гознак-КОПІ”, в тому числі кольоровий, і імпортна “DataCopy” різних щільностей і квітів. (На “DataCopy” 210 г/м2 пробували друкувати щось на зразок корпоративних візиток, вийшло цілком нормально.)
Зображення
Для з’ясування можливостей різографа була створена тестова смуга, яка містить:
1. Тест дозволу – лінії від 70 до 200 мкм із кроком 10 мкм;
2. Растрові зображення (Garyscale) з роздільною здатністю 75, 100, 150, 200 і 300 dpi (взяті з PhotoCD);
3. Тест на відтворюваність тонких ліній – 0,076 мм (hairline за замовчуванням в CorelDRAW) та від 0,1 мм до 0,4 мм з кроком 0,1 мм;
4. Плавний і ступінчастий градієнт;
5. Відтворюваність шрифтів – рубаних, із зарубками і декоративних розміром від 4 до 10 пунктів.
Для тонких ліній і шрифтів представлена виворотка.
Після друку тестової смуги були зроблені наступні вводи:
Роздільна здатність апарату приблизно 120-130 lpi (не плутати з dpi!). Оптимальне дозвіл для растрових зображень в макеті – 150-200 dpi, використання більш високого дозволу не призводить до підвищення якості. Стабільно відтворюються тонкі лінії від 0,1 мм 100% Black, від 0,2 мм 50% Black, виворотком – від 0,2 мм. Кількість переданих градацій сірого приблизно 128. Рубані шрифти і з зарубками нормально читаються при розмірі 4 пункту, декоративні (використовувався шрифт “Декор”) при розмірі 6 пунктів (5 і 4 пункту теж можна розібрати, але доводиться напружувати зір).
Якщо ви регулярно готуєте макети під різограф, рекомендується створити цю таблицю, роздрукувати її на вашому апараті, або апараті тієї фірми, послугами якої ви користуєтесь. Ця таблиця дає набагато більше інформації, ніж стандартні паспортні відомості типу “дозвіл 400 dpi”. До того ж, на різний типах паперу виходять різні за якістю відбитки, і має сенс “протестувати” папір, перш ніж готувати макет для друку на ній.
Резюме
Основна думка така: при роботі з різографі потрібно враховувати особливості апарату, “пробувати” папір; при підготовці макету потрібно пам’ятати про обмеження дозволу друку, і підбирати, так би мовити, “графічні образи”, при друку яких не виникне проблем. Різограф – пристрій, в основному, однокрасочное, тому при розробці макета особливу увагу потрібно приділяти тонової корекції зображень, а так само композиції і типографіці. Однокольоровий друк має, як не дивно, і свої переваги стосовно виразності. Так само слід звернути увагу на вибір кольору паперу.
Взагалі-то, дуплікатор (різограф) більшість людей відносить до низькоякісним пристроїв друку. Але є велика кількість продукції, для якої якість різографа є більш ніж достатнім. Це прайси, каталоги, листівки, тощо, і навіть малотиражні газети. До того ж, друкує не апарат, а оператор, і якість друку багато в чому залежить від майстерності останнього, а так само від професіоналізму того, хто готує макети.
Стаття підготовлена друкарнею Апостроф. Основні види діяльності компанії: друк, обробка тиражу, додрукарська підготовка