Вплив інформації та емоцій на фондовий ринок

Інтернет-бум кінця 1990-х років і слідом за ним у 2000 році різке падіння акцій Інтернет-компаній досі хвилює розуми аналітиків. Зростання акцій IT-компаній, що склав в період з 1996 по 2000 роки 1000% і потім різке падіння їх на біржі, не може не викликати запитань про причини цих подій на фондовому ринку. Що стало обставиною, що викликав такі коливання на біржі: оптимізм інвесторів, які вірили в біржове майбутнє акцій Інтернет-компаній або створений з боку ЗМІ ажіотаж навколо ери «нової економіки»? Вплив ЗМІ і надходить від неї в медіа-простір інформації, дійсно, важко переоцінити. Але яким чином журналісти могли вплинути на одне з найбільш яскравих подій біржової історії США?
Звертаючись до історії, можна зазначити, що випадки, коли вчасно отримана інформація та її грамотне використання змінювала ситуацію на біржовому ринку – не рідкісні. Яскравим прикладом служить особистість Натана Ротшильда. На Лондонській біржі він вважався людиною, який володіє найбільш актуальною та оперативною інформацією, в результаті чого інші гравці на біржі часто вибудовували свою поведінку виходячи з дій Ротшильда. День 20 червня 1815 року не став винятком. Завчасно одержавши звістку про перемогу Наполеона в битві при Ватерлоо, Ротшильд вирушив на Лондонську біржу і почав збувати цінні папери. Така поведінка спровокувала появу чуток про програші англійців. Почалася паніка на біржі призвела до різкого падіння акцій, які Натан Ротшильд зміг придбати за рекордно низькими цінами. Чим заробив собі не тільки пристойний стан, але і місце учасника в історії однієї з найбільших фінансових операцій.
Відповіді на питання, як Ротшильд зумів отримати актуальну інформацію про підсумки битви так швидко, досі не знайдений. Існує два основних припущення на цей рахунок. Отримання інформації забезпечувала або власна кур’єрська служба або голубина пошта, розташована на фермі Ротшильда в Кенті.
Головною цінністю отриманої Ротшильдом інформації була її оперативність. У відсутності сучасних інформаційних систем, що дозволяють обмінюватися інформацією у реальному часі, оперативність одержаних даних була їх найважливішою якістю. В наш час комунікаційні системи дозволяють поширювати інформацію в будь-яку точку світу, тому оперативність отримання інформації трейдерами хоч і залишається важливою характеристикою, але аж ніяк не є вирішальною. Набагато важливіше стає характер сприйняття цієї інформації інвесторами.
Неможливість передбачити, якою буде реакція інвесторів на ту чи іншу новину, робить прогнози реакції ринку малозначимими. Вважається, що якщо новина з’явилася в медіа-просторі в період змін на ринку – то вона і є їх причиною. Однак аж ніяк не всі випадки підпадають під це правило. Так, що передували «чорного понеділка» 19 жовтня 1987 року дні не містили будь-яких подій, здатних викликати крах на біржовому ринку. Однак саме в той день індекс Dow Jones впав на рекордну позначку в 22%.
Багато фахівців до цих пір намагаються зрозуміти, яке викликало раптовий крах курсу цінних паперів. Економіст Роберт Шиллер, автор книги «Ірраціональний ентузіазм», висунув думку, що інвестори піддалися паніці з-за великої швидкості зниження курсу і злякалися повторення 1929 року. Тому постаралися позбутися від акцій. Ціни падали протягом всього часу проведення торгів. Проте очікуваного продовження падіння цін на наступний день не сталося – ринок закрився з підвищенням.
Назвати чіткі причини обвалу ринку 19 жовтня 1987 року не може жоден експерт. Роберт Шиллер схиляється, що головну роль тут зіграли людські емоції. На його думку, наростаюча серед інвесторів атмосфера уразливості прорвалася за 5 днів до обвалу ринку. В цей день по національному телебаченню транслювали інтерв’ю з автором бестселера ?Велика Депресія 1990-их: чому це має відбутися, як захистити себе“ Учителю Батра. Відомий дослідник, коментуючи книгу, дозволив собі висловити припущення, що в 1989 році очікується новий крах фондового ринку, який стане початком серйозного економічного спаду.
Засоби масової інформації, які конкурують один з одним за право першим надати останні новини фондового ринку і випускають в медіа-простір постійні повідомлення та стан біржових торгів, тим самим самі включаються до складу біржової діяльності. Сенсаційними новинами і заявами про нові рекорди ринку вони намагаються привернути увагу публіки.
У свою чергу інвестори, які отримують велику кількість нової інформації про біржовому ринку, виявляються не в силах оцінити і проаналізувати всі інформаційні повідомлення з боку ЗМІ. Це призводить до спрощеного сприйняття інформації і підвищенню значення її емоційної оцінки.
Інтернет-бум кінця 90-х років яскраво демонструє цю тенденцію. Стрімкий розвиток та поширення нових технологій викликало бурхливий потік публікацій у ЗМІ, містять схвальні відгуки про нові сервіси, ідеях і послуги, що надаються IT?компаніями. Публікація статей, заміток і захоплених відгуків вселяли в людей почуття оптимізму. Венчурні фірми, а слідом і інвестори, які брали участь в IPO, теж піддалися загальній ейфорії щодо «нової економіки».
Навіть представники фінансового сектора випробували на собі вплив Інтернет-буму. Суворі правила і консервативні оцінки на час просто зникли. Венчурні фірми відмовлялися від традиційних правил при прийнятті інвестиційних рішень. Звітність «дотком» компаній перевірялася фахівцями у сфері бухгалтерії та аудиту менш суворо. Банки відмовлялися від своїх принципів для проведення IPO. Фахівці пророкували швидкі темпи зростання ринку і давали надзвичайно високу оцінку всім новим компаніям, що працюють у сфері IT?технологій.
Ажіотажний інтерес інвесторів до галузі нових технологій дозволив збагатитися венчурним капіталістам, які по ходу змінювали правила характеристики компаній для інвестицій і терміни для проведення IPO. Інвестори не звертали увагу на витрати, прагнучи будь-що взяти участь в Інтернет-бум. В результаті з’являлися компанії, створені не для виробництва товарів або надання послуг у сфері IT?технологій, а виключно для продажу акції фірми на біржі.
Інтернет-бум настільки поглинув суспільство, що часом виникали парадоксальні ситуації. Так, різке зростання курсу акцій компанії міг бути результатом простий надбавки «дотком» або «Інтернет» до її назви. У момент краху ж спостерігалася зворотна ситуація – компанії, вчасно позбавилися від подібних «технологічних» додавань до назви фірми залишалися у виграші, підвищуючи курс своїх акцій. В умовах Інтернет-буму інвестори не цікавилися діяльністю компанії або її фінансовими показниками. Проста асоціація компанії зі сферою Інтернет-технологій вже викликала до неї інтерес інвесторів. З іншого боку, варто відзначити, що подібне відсутності інтересу до фінансових показників IT?компаній було викликано тим, що інвестори не розглядали перспективи розвитку окремих компаній, а сприймали їх як сукупність, єдине ціле.
Якщо згадати історію, стає ясно, що це не єдиний приклад подібної ситуації на фондовому ринку країни. Залежно від розвитку тих чи інших технологій, інвестори хотіли заробити на нових швидко розвиваються компаніях як можна більше. Так, у 1850-х роках різко зріс курс акцій сталеливарних і залізничних компаній, у 1910-х – автомобільних концернів, авіабудівних підприємств в 1920-х, компаній високотехнологічного сектора у 60-х роках XX століття і фармацевтичних заводів у 1980-х. І в цих випадках просте додавання до назви компанії «технологічною» надбавки різко підвищувало курс її акцій на ринку. Яскравим прикладом може служити залізнична компанія Seaboard Airlines, курс акцій якої різко зріс під час авіабудівного буму, хоч діяльність компанії у всі часи її існування ніяк не була пов’язана з авіабудуванням.
Тому період Інтернет-буму викликає в пам’яті вже знайомі сторінки історії. Інвестори вкотре піддалися ейфорії з приводу виникнення нової економіки і забули про власні принципи роботи. Вражаюча позитивна атмосфера, що панувала на фондовому ринку, багато в чому визначалася і засобами масової інформації, наповненими інформаційними повідомленнями про прихід «нової економіки» та її великі перспективи в найближчому майбутньому.
Більш детальну інформацію про торгівлю акціями на фондовій біржі ви можете отримати на нашому сайті NYSE.dp.ua