Дон Кіхот – лицар-мрійник

Шкільна трактування літератури чомусь переважно має негативні наслідки і викликає у школярів протест до запропонованого. Хоча, можливо, років через п’ять вони із задоволенням відкриють опостылевшую за шкільною партою класику і будуть розуміти, що добре було б прочитати це в свій час. Програма зарубіжної літератури в школі не спонукала виникнення особливої симпатії до одного з героїв – Дон Кіхота. Критика зображала Сервантеса таким собі злісним сатириком, а романтичною дівчині хотілося бачити правдивого лицаря, а не якусь гнівну карикатуру. Чомусь ніхто тоді не зображував Дон Кіхота таким собі мрійником, який нецікавий жити в сірих буднях. Для західних же туристів цей лицар є одним з улюблених героїв, а іспанці заробляють на цьому імені непогані гроші. Зокрема пропонують таке туристична розвага, як подорож “дорогою Дон Кіхота”. Цілком ймовірно, що новим місцем туристичного паломництва стане містечко Вильянуева де-лос-инфантес.
Іспанські вчені стверджують, що їм вдалося встановити саме ту географічну точку, з якої починається “Дон Кіхот” Сервантеса. Містечко Вильянуева де-лос-инфантес розташоване за 90 кілометрів від столиці Сьюдад-реаль провінції Ла Манч. Один з учених, професор Мадридського університету Комплутенсе Франсиско Парра Ехо, каже, що цей факт вдалося встановити завдяки заснованому на новій науковій методиці дослідження тексту “Дон Кіхота”, що здійснив колектив учених-філологів, істориків, географів, соціологів, математиків і фахівців у галузі інформатики.
Мігель де Сервантес Сааведра залишив для своїх нащадків загадку, яку вони, здається, нарешті розгадали або принаймні твердо в це вірять. У своєму творі Сервантес називає багато міст і поселень, розташованих в провінції Ла Манч, де і відбувається основна дія роману, але автор на самому початку твору зазначає, що це місце в Ла Манчі, де жив і звідки пішов у свої мандри в пошуках пригод “лицар образу печалі, він навмисне не буде називати. Ось вам і інтрига. Тому так і радіють тепер іспанські вчені.
Сам Сервантес народився 1557 року поблизу Мадрида в сім’ї лікаря. Навчався в гуманістичній школі, постійно займався самоосвітою, багато читав. У 1571 році пішов до війська і брав участь у війні іспанців з турками, де в морській битві був важко поранений у ліву руку. Потім потрапив до полону в Алжир, з якого був викуплений 1580 року. Через деякий час Сервантес залишив військову службу і власне тоді присвятив себе літературній діяльності. Серед його спадщини є і драматургічний доробок, серед якого найбільш відомою є п’єса “Нумансія”. У 1613 році побачили світ його “Повчальні новели”, а в 1614 – “Інтермедії”. Але найвидатнішим твором письменника вважають роман “Дон Кіхот”, перша частина якого була опублікована 1605 року, а друга – 1615.
Вважалося, що “Дон Кіхот” був задуманий як пародія на рицарські романи, якими захоплювалися сучасники Сервантеса. Також думали, що це сатира на весь феодальний світ і яскраве реалістичне зображення іспанського життя, а Дон Кіхот є представником дрібного феодального дворянства. Він є безкорисливим, мрійником, а показовою у цьому є його битва з вітряками, стадом баранів, мрії про золотому віці минулого. Можливо, і сьогодні, на початку третього тисячоліття, лицар, який не стоїть твердо на землі (але може він тоді бути справжнім романтиком?!), не може бути героєм, адже такими є тільки успішні люди, які перемагають, бо світ, як відомо з реклами, належить першим. Але романтичною панночці і сьогодні хочеться вірити в існування лицарів, дамою серця яких може стати звичайна жінка на ім’я Альфонса Лоренса.
Газета ПОСТУП