Філіп Джан – автор світового бестселера «Ерогенна зона»
(Пилип Джан (Philippe Djian), французький письменник, автор 21 книги, рід. у Парижі в 1949 р.)
Філіп Джан – літературний ідол кількох поколінь французьких громадян на протязі ось вже двадцятиріччя – для більшості вітчизняних читачів, на жаль, залишався по нинішній день ні про що не говорить поєднанням двох власних імен. Але інакше і бути не могло. Пік популярності Джана припав на середину 80-х, в епоху наших відкриттів світових шедеврів на кшталт «Коханця Леді Чатерлей» або «Тропіку Рака», і тоді нам було, право, не до іноземних літературних скандалів. Крім того, було-таки немислимим в 1985 році видати у нас (в СРСР!) роман під назвою «Ерогенна зона», витримав до кінця десятиліття переклад на 16 мов. А вийшов через кілька років на європейські екрани фільм «37,2 з ранку» за однойменним романом Джана, теж не міг з’явитися на вітчизняних екранах: мислиме справа дозволити радянському глядачу кілька хвилин витріщатися на акт злягання в натуральному виконанні Беатріс Даль і Жан-Південь Англад. Не хочеться, втім, спотворювати уявлення про автора і зображати його таким апологетом розгнузданих інтимних подробиць. Аж ніяк.
Джан першовідкривач нового стилю, злегка недбалого, з невиразною пунктуацією і вільним синтаксисом, але пронизливого своєю відвертістю, дивно кінематографічного, позбавленого при цьому яких би то не було лицемірства або прагнення сподобатися читачеві і вже тим більше высоколобой критиці. І головне, що знайшла в ньому публіка – це надію. Надію знайти орієнтири в новому світі, просоченим мішурою споживацтва і масовою пропагандою ситості. У романах Джана діють в основному антигерої і персонажі, ідеологічно схожі з тими, яких можна зустріти у Керуака або навіть Муракамі. Вони існують в контексті сучасної епохи, і при цьому залишаються поза натовпу. Вони незалежні і привабливі. Їх почуття справжні, а думки оригінальні. Їх існування проходить в контрапункт з затишним ритмом обивателя міщанина. Ці герої захоплюють за собою в інший спосіб життя, де меркантильна суєта буденності відходить на другий план, а на авансцену виходять особистість, індивідуальність, людина. Інтерес до Джану виявився абсолютно щирим, обумовленим виключно якістю його літературного письма, що протиставляє його такої знаменитості, як Уельбек, наприклад, чиї піар-кампанії нагадують світові шоу з продажу прокладок. Ну а що ще робити автору, населившему свої романи онаністами і імпотентами? Джану ж, що пропонує на сторінках своїх романів здорове тонічне лібідо, всі ці маркетингові клопоти навряд чи коли-небудь знадобляться.
Джерело: