Фільм, який мене вразив

Ви вірите в чудеса? До недавнього часу я вважав все це нісенітницею і вигадкою. Десь місяць тому на очі мені попався диск з стареньким фільмом 1999 року під назвою “Зелена миля”. Покопавшись у пам’яті, я виявив, що дивитися цю картину мені не доводилося. Якщо брати до уваги, що фільм знятий за романом одного з моїх улюблених авторів Стівена Кінга, а головну роль виконав неперевершений Том Хенкс, я вирішив не відкладати перегляд і зручніше вмостився в кріслі. Коли на екрані телевізора пішли фінальні титри, я насилу підвівся з крісла і подумки вилаяв себе. Вилаяв за те, що не побачив цього шедевра раніше. Цікавий сюжет, чудова робота оператора, чудово підібрані актори, чудова атмосфера – всі ці компоненти разом з хорошим режисером створили маленьке диво. Фільм розповідає про в’язнів тюремного блоку для засуджених до страти. Саме тут ув’язнені проходять свою “зелену милю”, останні кроки на землі, перш ніж сядуть на електричний стілець. Начальник блоку, Пол Еджкомб – добрий і мудрий чоловік, який не має ненависті до засудженим, дає їм час подумати про скоєне. Одного разу в блок привозять чергового в’язня – гіганта по імені Джон Коффі. Він засуджений до смертної кари за вбивство двох дівчаток. Вже з перших хвилин знайомства з цією людиною стає зрозуміло, що він абсолютно нешкідливий і має дуже м’яким і скромним характером. Не буду розкривати всі перипетії сюжету, лише скажу, що більш глибокої і атмосферної драми до цього мені не довелося бачити. Це фільм, який мене вразив до глибини душі і змусив задуматись над багатьма цінностями нашого життя. Окрема подяка режисеру Френку Дарабонту, який після не менш шедеврального “Втечі з Шоушенка” подарував світові ще одну драму на “тюремну тематику. Дуже показовий приклад, як треба знімати якісне кіно. Для тих, хто ще не бачив цього фільму – картина з розряду тих, які потрібно бачити і захоплюватися.
Завантажити безкоштовно фільми