Літати починають з землі. Микола Терентьєв.

У цьому році виповнилося 85 років з дня народження драматурга, перекладача, народного письменника Чувашії Терентьєва Миколи Терентійовича.
Народився Н. Терентьєв у 1925 р. в д. Кошноруй Цивильского повіту (нині Канашский район Чуваської Республіки). Закінчив Чурачикскую середню школу, чуваську студію при Гітісі їм. А. В. Луначарського, Чуваська державний педагогічний інститут ім. І. Я. Яковлєва, Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. А. М. Гіркого. Працював рахівником колгоспу, вчителем початкових класів, актором і завідувачем літературною частиною Чуваської державного академічного драматичного театру ім. К. В. Іванова.
Терентьєв Н.Т. відомий як письменник, драматург і перекладач.
У своїй творчості письменник широко використовує народні казки та легенди. Його п’єси “Земля і дівчина”, “Лісовик”, написані за мотивами усної народної творчості, міцно увійшли в репертуар Чуваської державного академічного драматичного театру ім. К. В. Іванова. У різних театрах його п’єси поставлені на 15 мовах.
(бібліографічна довідка)
[CUT]Одна з перших п’єс відомого драматурга, народного письменника Чувашії Миколи Терентьєва, називалася “Літати починають з землі”. Ця скупа рядок, знайдена дуже молодим тоді драматургом, несподівано багато пояснювала – вона не тільки розкривала ідею твору і містила висновок, до якого хотів підвести автор усіх тих, кому віддавав на суд свого первістка, але в ній існувала народна мудрість, схожа на заклинання і пророцтва, на те, що виношується народом роками, століттями, а потім якось позначається одним – єдиним словом, вагомим, ємним і доступним – і знаходить вже довге життя. “Літати починають з землі”- це образ, це символ людського буття, його витоків та його духовних вершин, його уподобань та його втрат. З тих пір їм створено понад 40 п’єс, в яких представлені сотні яскравих своеобраз-них характерів. І подумалося мені, що з роками ця фраза набуває все більший сенс, як-то безпосередньо повертаючись до самого автора, розкриваючи в ньому самому те сокровенне, чим він живе, що живило і живить його творчість, що становить єдине ціле героїв його творів, з його народом, з батьківщиною, з часом.
Письменник Микола Терентьєв пристален і спостережливий. У п’єсі “Ці різні люди” дійсно різними долями і різними дорогами іде він зі своїми героями. Кого-то люто любить, кому-то співчуває, над ким-то жартує, когось засуджує. І всі вони, “різні”, несхожі один на іншого, герої його комедій “Святий” і “Мрії, мрії…” знаходять місце в його серці, займають його уяву, чекають його пояснення. Інший раз в театрі дивишся на його героя і забуваєш, що це дійова особа – так і здається, що це реальна людина, дуже впізнаваний, схожий на тих, кого ми не раз зустрічали, проходили повз, але не підозрювали і не здогадувалися, що він повернеться до нас такою стороною, відкриється в ньому раптом така глибина і стане він нам цікавий. В тому-то і криється секрет його художнього таланту, що за зовнішньою правдоподібністю завжди варто ще і “життя людського духу”, його людина позбавлена внутрішньої статики, він у постійному русі, у пізнанні самого себе, людей, життя, великих суспільних процесів. Лексей, хлопчина з села, герой п’єси “Народжені в сорочці”, приїхав в Чебоксари будувати великий завод. Земля, село виховали в ньому чудові якості, дали йому життєву впевненість і стійкість, запас моральної міцності. І ось ці корені допомагають юному людині сміливо і твердо вступити в нове життя.
У творчості Миколи Терентьєва є і ще одне дуже привабливе якість – письменник емоційний. А тому і його почуття знаходять силу впливу на оточуючих, заражають їх його вірою, його почуттями, передають його любов і його несприйняття. Звичайно, логічно що-то можна прийняти, а щось відкинути. Але коли до логіки додається і серце – сила впливу подвоюється. Ось чому дорого цивільна особа драматурга, ті моральні і духовні цінності, які він захищає, та віра, в яку він вірить. А він вірить у добро, у порядність, любов до Батьківщини, матері, землі, дитині, жінці, в любов до пошуків сенсу життя, до набуття самого себе, любов до чесної праці, любов до людей. Це, мабуть, і є основне, що становить стрижень його творчості.
Людмила Вдовцева
Театральний щоденник Людмили Вдовцевой