Правова основа визнання права власності на земельну ділянку

Приватизація громадянами земельних ділянок на добровільній і
безоплатній основі означає не що інше, як передачу (перереєстрацію) в
власність раніше наданих їм земельних ділянок на праві постійного
(безстрокового) користування чи довічного успадкованого володіння. Перший її
етап пов’язаний з прийняттям Закону РРФСР від 23 листопада 1990 року № 374-I «Про земельну реформу» та
цілого ряду інших нормативних актів, коли громадяни отримали можливість
свій розсуд зберегти раннє надані на право постійного
користування земельні ділянки або отримати їх у власність безкоштовно або за
плату.
Безкоштовно міг бути переданий ділянка або її частина у межах
норм надання земельних ділянок у даному регіоні Російської Федерації
відповідного цільового призначення (наприклад, в Московській області мінімальний
розмір земельної ділянки наданої для садівництва 600 квадратних
метрів). За межами цих норм громадяни мають право викупити вказані ділянки або
отримати їх у довічне успадковане володіння.
Багато з вищезазначених положень знайшли свій розвиток в
Земельний кодекс Російської Федерації, яким, з одного боку, введено заборону
на надання земельних ділянок у довічне успадковуване володіння, а з
іншого – гарантує право на одноразову безкоштовну приватизацію (статті 20,
21 Земельного кодексу Російської Федерації).
Разом з тим, громадяни за законом зобов’язані нести витрати пов’язані з визнанням
права власності на земельну ділянку в порядку приватизації, причому вельми
значні, нерідко перевищують вартість самих земельних ділянок.
Автор: Дюжев-Мальцев Вадим Валерійович
Дізнатися більше про приватизацію земельних ділянок та оформленні власності на новобудови Ви зможете перейшовши по цьому посиланню визнання права власності