Про що пишуть чоловічі журнали. Трохи роздумів.

Всупереч поширеним думкам, там багато
пізнавальних і цікавих статей. Адже люди в редакції сидять, відбирають
матеріали, або пишуть нові з метою, щоб вони були все-таки цікаві
читачам. Ще один контраргумент – навіщо купувати журнали, щоб
почерпнути цікаву інформацію, якщо є інтернет? З цим я теж не
погоджуся. Звичайно, в інтернеті маса цікавої інформації, так і
журнали багато передруковують з інтернету. Тільки перш ніж
передрукувати, я думаю, вони відсівають величезна кількість спаму. Якщо
самому заходити в інтернет, то краще заходити з конкретним запитом,
інакше ви будете змушені прочісувати тонни інформаційного сміття. А
якщо просто хочеться почитати чого-небудь цікавого? Як варіант –
блоги. Але сьогодні в блогах реклами найчастіше більше, ніж у журналах. Та й
реклама в журналах значно еволюціонувала. Зараз вже не
зустрінеш оголошень на кшталт «купуйте все в нашому магазині, тому що ми кращі». Реклама подається в текстах, написаних в тому ж іронічному і місцями дотепний стилі, що і сам журнал.
Крім
матеріал для публікації в журналі відбирається за рубриками,
сортується, до нього підбираються ілюстрації – все це створює такий
ефект, щоб вам було приємно брати в руки. Тобто, перед його
виходом у друк існують певні бар’єри. У випадку з інтернетом,
бар’єрів немає. Від безцільної навігації по мережі швидко втомлюєшся. Ось
чому я віддаю перевагу журнали.
Але
у цій статті я хочу поговорити конкретно про чоловічих виданнях. Що мене
обурює в них, так це все та ж стандартизація понять про красу,
відносини, секс, про яку я писав у статті «чому жіночі журнали так ненавидять чоловіків».
Тут це, звичайно, носить дещо інший характер. Немає такої
озлобленості і ненависті. Тим не менш, мене обурює нав’язування
стандартів жіночої краси в цих глянцевих виданнях. Барвисто
підносяться отфотошопенные дівчата в купальниках, які зовні – все
як на підбір. Зріст близько 175, n-розмір
грудей, пишні форми, агресивна поза, постава, погляд. Чому в кожному
номері від журналу до журналу одне і те ж? Змінюються лише імена. Хоча, я
не придивлявся, може і там теж якийсь тренд задають. Як ніби
чоловікам обов’язково потрібно пальцем показувати, що таке сексуально! А
самі вони без журналів визначити не можуть. Я особисто, ці безглузді
інтерв’ю з дівчатами з такої реклами або муз.групи завжди
перегортаю. Крім стандартизації зовнішніх параметрів, я не згоден з
цією ідеєю агресивної сексуальності, яка постійно проглядається
як у журналах, так і у фільмах. І це відбувається паралельно з плавним
просуванням метросексуалізму. Буквально вчора дивився програму
«Секс з Анфісою Чеховою», де протиставляли образ смердючого
необтесаного мужлана доглянутим чоловікам, роблять собі манікюр і
ретельно підбирають дезодоранти лосьены для особи. Я терпіти не можу
лосьйони, маски на обличчя і т. д. і цілком можу сам собі акуратно постригти
нігті. Тільки ЗМІ чомусь люблять крайності. Або спітнілий п’яний мужик,
або метросексуал, не яка вилазить з СПА салонів.
Та й чому не можна друкувати в журналах різних жінок? Чому вони всі
повинні бути як на підбір однаковими в кожному номері? Питання швидше
риторичне.
Наступний
момент, мене дратівливий – активна реклама короткочасного
сім’явипорскування. Чому всі журнали так переконані, що всі чоловіки такі?
Їх редактори кожен раз свічку тримали? Або це пов’язано з просуванням
препаратів, що уповільнюють це саме виверження? Не помічав в журналах
такої реклами. Таке відчуття, що їм просто подобається писати про це.
Чи може, серед чоловічих видань проводяться регулярні колоквіуми, де
зустрічаються всі редактори і ведуть обговорення типу: давайте всі будемо
писати, що всі мужики швидко кінчають – і буде круто. Хто напише
по-іншому – лох. Нам потрібен ворог, з яким ми будемо боротися від номера до
номером. Адже ніщо так не згуртовує, як спільний ворог. Що тут ще
сказати…
Ще одна
річ, на яку я хочу звернути увагу, це статистика. Процитую
Джона Лока «Є три різновиди брехні: брехня, мерзенна брехня і
статистика». Так от, чоловічі журнали зовсім не гребують такий
різновиди брехні, як статистика, при описі межполовых відносин.
Часто попадаються статті на кшталт: Згідно з дослідженнями британських учених,
у середнього чоловіка від 20 до 30 років стільки-то сексуальних партнерок, з
30 до 40 стільки-то і т. д. Звичайно, для читача цифри дуже
захоплюючі, але вони знову таки задають якісь тренди. Таким чином,
людина, це прочитав, обов’язково порівняє написане число зі своїм
власним. Потім неминуче настане фаза оцінки: мало, чи багато, чи в
самий раз. Хоча, чесно зізнаюся, якщо б я писав журнал, я б теж
розміщував такі дані, навіть власноруч змайстровані. Адже людям
цікаво таке читати. Тим не менш, така подача інформації, знову таки
спотворює сприйняття й нав’язує стереотипи.
До речі,
цікаво, чому там так люблять саме британських вчених? Іноді ці
вчені вражають новизною і нетривіальністю, на кшталт: британськими вченими в
ході досліджень було встановлено, що люди, які частіше посміхаються,
рідше страждають депресією. Дуже несподівано.
Всі
ж, якщо в загальному говорити про чоловічих журналах, то в них зовсім немає
тієї злоби, що читається між рядками жіночих журналів. Вони швидше
іронічні і жартівливі, що залишає оптимістичні відчуття після
прочитання. А що ще потрібно на дозвіллі від розважальної літератури?
І трохи креативу від себе.
Ця замітка в моєму блозі в ЖЖ: Навіщо читати чоловічі журнали?
А також стаття в моєму блозі в ЖЖ: Чому жіночі журнали так ненавидять чоловіків?