Дослідники дикої природи щойно перетворили МКС на космічний трекер для відстеження тварин

Біологи дикої природи отримали новий інструмент для відстеження тварин, і він буквально не з цього світу. Група дослідників з Інституту орнітології імені Макса Планка використовує Міжнародну космічну станцію для відстеження тисяч мігруючих тварин в режимі реального часу. “Це буде найкраща з усіх можливих мереж спостереження за життям на планеті”, – сказав дослідник Мартін Візельскі в інтерв’ю виданню “The Atlantic”.

Біологи дикої природи витратили десятиліття на розробку технологій для відстеження тварин і розуміння їх поведінки, але нинішній набір інструментів обмежений в тому, що вони можуть відстежувати. Радіоприймачі малого радіусу дії легкі і зручні для носіння невеликими тваринами, але вони вимагають від дослідників ретельного спостереження за твариною. Деякі з цих невеликих приймачів навіть не передають дані, що означає, що дослідники повинні фізично ловити тварин, щоб отримати їх дані. На іншому кінці спектру знаходяться мітки далекого радіусу дії, які можуть зв’язуватися з орбітальними супутниками. Ці мітки можна відстежувати дистанційно, але вони повільно надсилають дані про відстеження і є дорогими в експлуатації.

Щоб вирішити обидві ці проблеми, Вісельський запропонував ідею космічної глобальної системи відстеження під назвою ICARUS (Міжнародне співробітництво в галузі дослідження тварин з використанням космосу). Ідея виникла під час розмови з відомим радіоастрономом Джорджем Свенсоном про відстеження диких тварин під час подорожі до Панамського каналу.

• Обсерваторія NASA на літаку SOFIA більше не буде літати
• Дивіться, як двигуни Crew Dragon компанії SpaceX ведуть його до космічної станції
• Як спостерігати за стартом астронавтів SpaceX Crew-4 до МКС

“Я сказав, що повинен бути спосіб приймати ці маленькі передавачі з усього світу”, – сказав Вісельський в інтерв’ю The Atlantic. “Джордж сказав, що це те, що ми робимо весь час – будуємо телескопи, щоб дивитися на маленькі радіоджерела. Ми дивимося в небо. Вам же потрібно дивитися на землю”.

Вісельський і Свенсон звернулися до НАСА і запропонували новаторську ідею використання Міжнародної космічної станції в якості глобальної обсерваторії для радіофікованих тварин. Пропозиція спочатку не була добре сприйнята космічним агентством, яке згрупувало її разом з такими немислимими проектами, як космічний ліфт. Ця рання невдача не зупинила Вісельського, який отримав 20 мільйонів євро фінансування від Німецького аерокосмічного центру та Товариства Макса Планка.

Під керівництвом Вісельського команда створила крихітні радіомітки, здатні зв’язуватися з приймачем, встановленим на Міжнародній космічній станції. Кожна 5-грамова мітка містить сонячну панель, GPS і датчики для вимірювання параметрів навколишнього середовища, таких як температура, тиск, інтенсивність світла тощо. На відміну від

Source: digitaltrends.com