Полярні сяйва і сонячна активність: наслідки для людства
Попередню частину статті можна прочитати в статті Полярні сяйва і супутні явища. Магнітосфера планети. Самі полярні сяйва абсолютно безпечні, але якщо вони видні над нашими краями, значить, відбувається геомагнітна буря. Обурене сонячним вітром, тобто змінне магнітне поле Землі викликає вихрові індукційні струми, або струми Фуко, в земних трансформаторах і іншому електрообладнанні.
При цьому майже вся жахлива енергія космічних частинок йде на нагрів цих пристроїв, і здавалося б надійний трансформатор з незрозумілої для електриків причини виходить з ладу. Жодна велика геомагнітна буря в останні 60 років не обійшлася без великих відключень електрики.
Електрики і уряду не винні: ймовірність виходу з ладу конкретного трансформатора мала, а захист всіх пристроїв від впливу Сонця призвела б до помітного подорожчання електрики. Просто будьте обережні і готові до проблем з електрикою і приладами під час сонячних спалахів (оголошення опубліковані, наприклад, на сайтах www.forecast.izmiran.ru,www.sidc.be, www. soho.esac.esa.int/home.html). Хоча через кілька днів більшість вийшли з ладу пристроїв відновлюють нормальну роботу, так що якщо барахлить ваш мобільник або комп’ютер, просто зачекайте кілька днів. До речі, кожен може порахувати активність Сонця: для цього потрібно просто записувати, коли у вас в квартирі, класі чи на роботі перегоряють лампочки. За записами за кілька років ви побачите, що це відбувається значно частіше, ніж у періоди активного Сонця.
13 березня 1989 року шість мільйонів жителів канадської провінції Квебек на 9 годин залишилися без електрики — згоріли відразу декілька нових надійних трансформаторів. Причому навантаження була звичайною. Поки електрики розбиралися з цією містикою, в небесах над темними містами палахкотіли полярні сяйва. У ту ніч вони переливалися і над Ленінградом, Москвою і навіть у Криму. Це було лише початком найпотужнішого за останні 50 років сплеску сонячної активності — в середині березня 1989 року. Згадаймо його наслідки.
13 березня 1989 року в американській глибинці виникає паніка: полярні сяйва сприймаються як початок ядерної війни або вибух запущеного в ті дні космічного човника «Діскавері». Астронавти на орбіті теж переживають: датчик палива показує підвищений тиск. Воно вирівняється з закінченням геомагнітної бурі, але фахівці так і не розберуться — дійсно тиск підскочив або датчик брехав. Типовий технічний збій через вторгнення сонячних частинок.
Геомагнітна буря 13-16 березня 1989 року відключає кілька радіо – і телевізійних станцій, у тому числі «Радіо Свобода», що веде мовлення на СРСР. Як сказав диктор, який не знав про бурю, «ну ось, кінець перебудови, навіть Горбачова розсердили».
Енергія сонячних частинок розсіюється в атмосфері кілька місяців і впливає на прилади, грози, атмосферний тиск, урагани, погоду, врожай, зливи, град, землетруси, вулкани, мобілки, комп’ютери, лампочки і людські нерви. Ось перелік подій протягом 40 днів після бур на Сонці 13-16 березня 1989 року:
• 13-16 березня декілька супутників Землі втрачають управління, хоча деякі були розраховані на сонячну струс: супутник ТДРС-1 здався лише після 250 збоїв.
• 24 березня нафтового танкера Exxon Valdez терпить крах близько Аляски, в море потрапляє 41 мільйон літрів нафти, покриваючи 28 тисяч квадратних кілометрів. Це найбільша екологічна катастрофа на море до недавньої аварії в Мексиканській затоці.
• 7 квітня радянська атомний підводний човен «Комсомолець» тоне в Норвезькому морі, гине 42 моряка.
• 9 квітня в Тбілісі радянські війська розганяють мітинг понад 60 тисяч осіб, гине 16, сотні поранені. Протягом місяця шість республік Радянського Союзу проголошують суверенітет. Розпад Союзу вкладеться рівно в наступні три роки сонячної активності.
• 15 квітня на стадіоні «Хіллсборо» в Шеффілді, Англія, в тисняві перед футбольним матчем гине 96 уболівальників, сотні поранені.
• 17 квітня в Польщі дозволена діяльність профспілки «Солідарність». Соціалізм у Східній Європі зникне за три роки сонячної активності.
• 21 квітня в Пекіні на площі Тяньаньмень починаються демонстрації сотень тисяч студентів, тисячі з них загинуть.
• 26 квітня на Бангладеш обрушується самий смертоносний торнадо у світовій історії, гине 1 300 осіб.
День Взяття Бастилії — 2000
Потужна буря на Сонці 14 липня 2000 року, у 211-ю річницю взяття Бастилії, як і всі подібні бурі, супроводжувалася потужним сонячним вітром і полярними сяйвами над середніми широтами. Наслідки на Землі протягом двох місяців:
• 17 липня в Індії розбивається «Боїнг-737», гинуть 60 осіб.
• 21 липня в Левашово біля Санкт-Петербурга під час навчань розбивається вертоліт Мі-8, гинуть 19 осіб.
• 25 липня аварія літака в Йорданії, 13 загиблих. У той же день близько Парижа розбивається надзвуковий пасажирський літак «Конкорд», гинуть 113 осіб.
Наступна сильна буря в кінці жовтня 2003 року, названа «шторм в Хеллоуїн», знову викликала неполадки в «Конкордах», щоправда, обійшлося без смертей. У результаті з кінця 2003 року ці красені не літають. Радянський надзвуковий літак Ту-144 теж загубило Сонце: після геомагнітних бур у 1973 і 1978 роках сталися дві аварії літаків, і перевезення пасажирів на ТУ-144 припинили.
Але повернемося на 2000 рік:
• 27 липня в Непалі розбивається літак, гинуть 25 осіб.
• 8 серпня гримить вибух в підземному переході на Пушкінській площі в Москві, гинуть 13 осіб, 61 — поранений.
• 12 серпня тоне підводний човен «Курськ», гинуть 118 моряків.
• 23 серпня в Бахрейні падає у море літак, гинуть 143 людини.
• 27 серпня згорає і майже руйнується Останкінська телевежа в Москві, 16 мільйонів глядачів на тиждень залишаються без телебачення.
Полярні сяйва і підводні човни
Загибель підводних човнів, самих складних пристроїв, супроводжується яскравими полярними сяйвами. І це не збіг, а два наслідки однієї причини — геомагнітної бурі. Сонце вирувало за місяць до загибелі підводного човна «Курськ» 12 серпня 2000 року, і, звичайно, така електромагнітна струс вплинула на електро – механічне обладнання підводного човна. За 11 років, за один сонячний цикл до «Курська», 7 квітня 1989 року, загинула підводний човен «Комсомолець» — через місяць після потужної геомагнітної бурі. За два сонячних циклу до того, 4 березня 1970 року, затонула французький підводний човен «Еврідіка» (загинуло 57 осіб) та 12 квітня 1970 року — радянська підводний човен К-8 (загинули 52 людини). За кілька тижнів до цих подій сталася сильна спалах на Сонці. Всі великі аварії підводних човнів з 1967 року відбуваються тільки після спалахів на Сонці. Атомні підводні човни першого покоління були настільки ненадійні, що з ним, до 1967 року, вплив Сонця не простежиш — там дійсно були винні конструктори і відсутність досвіду.
Люди легко відвикають від проблем при заспокоєння Сонця. І розплачуються за безпечність. Перша ж спалах нинішнього сонячного циклу, 2 листопада 2008 року, через шість днів викликала аварію на російському підводному човні К-152 «Нерпа». Несподівано спрацювала аварійна система пожежогасіння — загинули 20 людей отруїлися сотні. Перед виходом у море систему не перевірили — технічний збій через Сонця, помножений на авось. Який висновок? Підводник ви чи ні, замініть стару електропроводку і взагалі стару техніку, пережила не один сонячний цикл. 11 років роботи — цілком достатньо для пилососа, холодильника, насоса, двигуна або кондиціонера.
За матеріалами: Телескоп