Переклад: наука чи мистецтво?

Переклад – це інтерпретація сенсу вихідного тексту і подальше створення еквівалентного тексту, іншими словами, передача комунікативної інформації на іншій мові.
Таке визначення дає Вікіпедія, і, здається, воно точно пояснює суть цієї так званої науки. Особливо мені подобається в цьому визначенні те, що переклад – це інтерпретація сенсу тексту, так як, на мою думку, ця фраза відображає справжню складність перекладу: з одного боку, інтерпретація або створення нового тексту – для чого, по суті, потрібна певна свобода думки, з іншого – необхідність дотримуватися оригіналу, що, як правило, обмежує вашу свободу. Поєднання потреби в свободі і необхідності бути близьким до оригіналу породжує суперечність, яка може перетворити переклад в досить непросту, недосяжне завдання.
Якщо ви читаєте цю статтю, то ви, швидше за все, або письмовий або усний перекладач (завдання останнього складніше), і ви повинні розуміти цю класичну проблему, з якою постійно стикається практично кожен перекладач: вам зрозуміло зміст вихідного тексту, але ви не в змозі знайти еквівалент у вашому власному мовою, змінювати зміст тексту не можна, таким чином, в результаті ви створюєте текст, який звучить абсолютно неприродно мовою перекладу. І що ж накажете робити мені як перекладачеві? Я повинен дотримуватися оригіналу або спробувати придумати щось, що буде звучати цілком органічно мовою перекладу?
Отже, з моєї точки зору, все залежить від того, який перед вами текст. Юридичний документ або патент необхідно переводити з точністю хірурга, в той час як комерційні презентації, маркетингові документи, а також художні твори повинні виглядати мовою перекладу природно. Проте останнє – завдання надати перекладу природне звучання – вимагає певного лінгвістичного майстерності, глибокого розуміння мови та її процесів. Переклад навряд чи можна назвати наукою, це скоріше внутрішня музика мови, потік фраз, з’єднаних в текст, з точним набором термінології.
Тим не менш хтось досі вважає, що переклад можна – і потрібно розглядати як точну науку. Вони кажуть, що головне – це професійні навики і знання, а не тонке сприйняття або відчуття мови, та належним чином підготовлений і тренований розум без праці зможе трансформувати одну мову в іншій – зразок машини.
Існують дві групи перекладачів: це ті, хто завжди переводить «з головою», концентруючись на оригіналі, і ті, хто робить це з почуттям, зосереджуючись більше на мові перекладу. Кожен перекладач одного разу потрапляє в одну з цих категорій. Це стосується і усних перекладачів. Існують технічні перекладачі, які мають здатність вільного переведення і змушують технічний текст звучати цілком природно, а також перекладачі художніх текстів, які дотримуються оригіналу і створюють величезну кількість сторінок, які навряд піддаються прочитання і розуміння.
І все ж, хороший результат, чи не дуже, процес письмового та усного перекладу, безумовно, відображає, наскільки складною може бути передача комунікаційного повідомлення. І якщо ви займаєтеся усним перекладом, будучи людиною, яка хоче полегшити спілкування і розуміння між двома іншими людьми, у вас може виникнути бажання перевести також і те, чого не було сказано: прихований зміст слів або те, чого хто з мовців НЕ озвучив, наприклад, з непевності. Без перебільшення стверджую, що ви, як перекладач, можете впливати на долі націй. І все ж, якщо ви сумніваєтеся, пам’ятайте: почуття – в сторону, головне – не відходити від оригіналу.
Завжди професійний переклад з урахуванням усіх мовних особливостей