Чи варто боятися мікрочіпа під шкірою

Біо-імпланти незабаром замінять людям ключі, гаманці і паспорта, вважає розробник технології. Більше того – мікрочіп здатний підсилити людський мозок.
“Ми віддаємо вам в руки чинності криптографії та приватності”, – так американець Амал Граафстра описує у розмові з DW свій продукт. І дійсно – прямо в руки. Процедура, її проводять Граафстра і його німецький партнер Штефен Крамер, – звичайна ін’єкція під шкіру між великим та вказівним пальцями. Схожа на вакцинацію і безпечніше, ніж пірсинг, додає Граафстра. З 2005 року, коли Граафстра почав дослідження технології біо-імплантів, його компанія Dangerous Things не отримала жодної скарги на підшкірні поломки або побічні ефекти.
На думку Граафстра, і самі біо-імпланти, і біо-хакерство – неминуча складова найближчого майбутнього. Він сам має чотири чіпи: один – у правій кисті, два – в лівій, і один – самий останній прототип – у лівій руці. “В людському контексті, ідентифікувати когось – означає дати йому доступ. Встановлення особистості – це контроль доступу”, – пояснює винахідник. При цьому не важливо, чи йде мова про доступ до банківських рахунків, смартфонів або будівель. Імпланти, які перетворюють людей в “кіборгів”, дозволяють об’єднати в єдине ціле біологічну і цифрову особистість.
Початок вживлення чіпів в тіло людини
Граафстра дуже дратували ключі. Він ненавидів носити його всюди з собою, шукати їх і те, що вони взагалі губилися. У 2005-му році він досліджував технології радіо-частотної ідентифікації (РЧИ) і комунікації ближнього поля (КБП) як альтернативу зв’язці ключів. Саме ці технології дозволяють відкривати двері перепусткою при вході на роботу.
КПБ дозволяє двом сполученим з нею пристроям передавати інформацію простим дотиком. Як, скажімо, кредитними картками або вбудованим 3G-модулів в iPhone, які дозволяють користувачам передавати один одному контактну інформацію шляхом зближення телефонів. У 2015 році кілька автовиробників серйозно заговорили про встановлення КПБ-чіпів в машинах, на заміну старих аналогових ключів блокування, що так дратують Граафстра.
У 2005 радіо-частотна ідентифікація, насамперед, застосовувалася в пластикових картках начебто робочих посвідчень. “Мені не хотілося замість ключів тягати з собою якусь іншу штуку”, – пояснює Граафстра. Так виникла ідея імплантації в руку чіпа, який би замінив ключі. Він почав співпрацювати з лікарями та майстрами пірсингу, щоб розробити радіо-частотні чіпи, що їх можна було б імплантувати. Тепер, протягом лише одного дня нинішньої виставки CeBIT його компанія встановила 20 таких чіпів. А постер компанії Граафстра прикрашає гасло “Ми – кіборги”.
Що вміє чіп в людському тілі
Чіпи зроблені з феритового заліза, загорнутого в мідну антену і заховану в біосумісний скло. В цілому в ньому міститься менше металу, ніж у зубної пломби. У ньому немає батареї або джерела енергії. Чіпи залишаються пасивними під шкірою, поки не наблизяться до спеціального зчитувача на відстань у три міліметри.
На чіп можна занести дані, наприклад, з вашої бізнес-карти, або використовувати його для двофакторної аутентифікації в додатках типу Google Authenticator. Треба лише притулити телефон руці, і він створить одноразовий пароль, до якого ніхто більше не буде мати доступу. “Якщо хтось вкраде або зламає ваш телефон, вони не зможуть дістатися до персональної інформації і зайти в будь-який з ваших облікових записів”, – розповідає Граафстра.
В майбутньому чіпи будуть мати також свої додатки. Граафстра сканує іншу точку на руці, де він нещодавно встановив новітній прототип. Сканування активізує відразу кілька мікро-додатків на телефоні, від bitcoin-гаманця до PGP-шифрування електронної пошти.
Чи безпечно це? Чи можуть мене “хакнути”?
Граафстра визнає, що регулювання чіпів зараз – слабке, хоча і суворіше, ніж правила вживлення чіпів у тварин. “Це не медичний пристрій. Він підпадає під таку ж збірку правил, як і пірсинг”, – додає він. Його чіпи проходять чимала кількість тестів, зокрема, на тиск, високу температуру, токсичність, а також стерильність і міцність скла. “Якщо вони погано зроблені – так, їх можна “хакнути”, – визнає Граафстра. Передбачено, що чіпи будуть контактувати із зовнішнім світом, і це значить – це можливо, що хтось може втрутитися або вплинути на них. Однак, зауважує дослідник, ці чіпи не можуть бути озброєні або переналаштовані таким чином, щоб завдати вам шкоди. І якщо хто-то нечесний відсканує чіп, він отримає лише набір цифр.
Оскільки чіпи вкрай малі, їх радіус дії простягається лише від міліметра до, ймовірно, кількох сантиметрів. А на такій відстані важко не помітити поганих хлопців.
В майбутнє, всередину мозку
Наступним кроком можуть бути, звичайно, мозкові імпланти. Тим, хто боїться, що хакери зламають пов’язані з мозком чіпи, Граафстра нагадує, що людське тіло і мозок так і відкриті для “злому”. “Я міг би просто зараз розпорошити спрей з феромонами, – каже він, – щоб змусити тих, хто поруч, відчути до мене симпатію”. Психологічні трюки на зразок простого дотику або примушування їх довго роздивлятися якусь картину також може вплинути на мислення.
“Ми щодня “зламуємо” всі наші відчуття”, – каже Граафстра. “Наш мозок піддається маніпуляції. Наша природа піддається маніпуляції. Ці чіпи можуть бути пристроями безпеки, які будуть вивчати ваш мозок і дізнаватися, коли щось не так з системою”.
Мозкові імпланти вже певною мірою існують, але більшістю використовуються в лікуванні неврологічних захворювань на кшталт хвороби Паркінсона. Граафстра ж прогнозує появу пристроїв, які виведуть нас з кола повсякденних завдань, таких як збереження спогадів або управління симптомами хвороби. “Мова йде про людський розвиток і когнітивний прогрес, – додає він. – Нашим мізкам потрібно поліпшення”.