Наука стає все більш глобальною

Від національного до глобального: все більше дослідницьких проектів стають міжнародними – і це стосується навіть несподіваних сфер науки, повідомляє Ohio State University.
Мова йде про математику, ґрунтознавство, вірусології. Кількість проектів з участю науковців з більш ніж однієї країни в цих спеціальностях зросла більш ніж удвічі з 1990 року. На це вказують результати недавнього дослідження. Тому національна самостійність, якої можуть симпатизувати уряди певних країн, що не є ані часу, ні сприятливої для науки, відзначають автори дослідження.
Сучасні дослідження зазвичай переходять межі, а дослідники-одинаки залишаються в минулому. Класичне уявлення про дослідника, який сидить у своєму кабінетику, сам собі мислить і експериментує, вже давно неактуальне. По-перше, для фізиків і астрономів сьогодні важливі великі витратні прилади, які країна самотужки не може оплатити. Кращим прикладом у цьому разі є Великий адронний колайдер в CERN, в роботу якого залучені десятки країн і тисячі вчених.
І що відбувається зі спеціальностями, які обходяться без таких мегапроектів? Це питання нещодавно досліджували Кароліна Вагнер (Caroline Wagner) і її колеги з Університету штату Огайо. Для свого дослідження вони проаналізували авторський склад публікацій за період з 1990-го по 2013-й. Всі статті були присвячені шістьма спеціальностями: астрофізиці, математики, полімерним досліджень, сейсмології, ґрунтознавства та вірусології.
Розвідка показала: з 1990 року кількість публікацій, чиїми авторами є вчені з не однієї країни, зросла більш ніж удвічі у всіх перерахованих галузях. Цей показник з 10% перетворився на 25%. Також за цей час суттєво зросла кількість країн, залучених до міжнародного наукового співробітництва – інформують вчені.
При цьому інтернаціоналізація стосується і тих спеціальностей, яких на неї не сподівалися: «Можна було б припустити, що математикам не обов’язково співпрацювати на міжнародному рівні, – каже Вагнер. – Але це не так. Адже і вони все більше об’єднуються для спільних досліджень».
Серед шести досліджуваних спеціальностей, найбільше країн залучені до співпраці над проблемами вірусології. «Вони працюють разом не тому, що змушені ділитися дорогим обладнанням, а враховуючи те, що проблеми Віл, лихоманки Ебола і вірусу Зіку є міжнародними, отже, з’являється необхідність обмінюватися інформацією та ноу-хау, незважаючи на кордони», – пояснила Вагнер.
Глобальна проблематика може пояснити, чому частка міжнародних проектів найбільше зросла для ґрунтознавства: на 550% з 1990 року. «Цього ми ніяк не очікували, – розповіла Вагнер. – Але, здається, сьогодні кожна професія взяла курс на посилення міжнародного співробітництва».
На думку дослідниці, кооперація крізь кордони є важливою для сучасних досліджень і допомагає національним напрямами і університетам. «У ХХ столітті ми ще мали національні системи, які займалися дослідженнями. Однак сьогодні домінує глобальна система, – каже Вагнер. – Наука сьогодні – глобальне справа».