Шлях програміста або як стати програмістом?
Перший бій – він важкий самий. Це справедливо і для початківців
програмістів. Найскладніше зробити перші кроки, зрозуміти технологію, врубатися
у концепцію. Якщо цей перший бастіон програмування впаде під Вашим тиском,
далі все буде йти як по маслу.
На жаль, багато хто так і не долають цей бар’єр з різних
обставинами. І в більшості своїй проблеми навчання укладені не в
людині, а в методах навчання. До програмування це має саме
безпосереднє відношення. Тому що навчання пов’язане з програмування
отриманням великої кількості складних технічних знань. Великі обсяги
такого роду інформації не можуть засвоїтися швидко і легко. Щоб знання
уклалися в чітку, структуровану систему необхідна постійна ПРАКТИКА. А
тепер поговоримо, чому ж окремі методи освіти не завжди дають
бажаний результат.
Чому не працюють книги
Іноді, знаєте, буває таке відчуття дивне. Начебто взяв у руки
нову книгу, переглянув зміст і подумав: «о, про мене!», або «про, те що я
так давно хочу дізнатися!». І, природно, Ви цю книгу купили і навіть почали
читати. І як-то до кінця навіть і не прочитали:).. Ну бо якісь інші
проблеми та інтереси з’явилися, ніж-то іншим зайнялися, та й взагалі… І залишається
тоді незрозуміле почуття. Начебто у змісті не набрехали, написали все, про
ніж заявляли. Але як-то суперменом після неї так і не стали. Знання отримали
і… все, просто отримали знання… а потім забули.
Проблема тут у тому, що просте читання книг – не працює.
Це універсальне правило, але в програмуванні воно дуже чітко
простежується. Тут взагалі окрема історія, спробуємо пояснити чому.
Всі книги по програмуванню можна використовувати двома способами:
Як навчальний матеріал
Як довідковий матеріал
Спочатку по другому пункту.
Найшвидший спосіб отримання довідки за
питань розробки ПЗ – це yandex або google.
І крапка. Ми готові сперечатися з ким завгодно, що швидше відкриємо пошуковик
і знайдемо цікаву для нас інформацію, ніж хто-то добіжить до полиці з книгами,
відшукає потрібну, ретельно вивчить зміст, знайде потрібну главу, відкриє її
початок і буде судорожно перегортати сторінки, шукаючи відповіді на питання.
Крім пошуковиків в деяких випадках по окремих продуктах зручніше
використовувати супроводжує їх документацію, але знову ж з можливістю пошуку
наприклад MSDN.
Тепер що стосується використання книг як навчального матеріалу. Тут
ключове слово – це навчання. А навчання – це процес, у якому беруть участь,
принаймні, двоє – вчитель і учень, ну і ще є навчальний матеріал
(власне, книга). І якщо вчитель належним чином, з терпінням і завзятістю не
буде муштрувати учня, то фіг що з цього вийде навчання. Методи батога
і пряника ще ніхто не відміняв, більш того, це єдине, що може
людину змусити щось робити.
У випадку з книгою, учителем є сам учень, тому що це він сам
добровільно садить себе за вивчення якого-небудь матеріалу, замість того щоб
з почуттям, з толком, розстановкою колупатися в носі. Це звичайно похвально, але
такого вчителя вистачає ненадовго, і це нормально і природно! Тому що
абсолютна більшість із нас – не мазохісти. І коли нам якусь дію
робити важко, незручно, воно нам не подобається, або навіть просто вимагає
підвищеної уваги, то з плином часу ентузіазм з цього приводу згасає
все більше і більше, а робота потихеньку згасає.
Тепер конкретно про програмуванні.
Щоб освоїти мову програмування, яку методологію, або
середовище розробки потрібна прак-ти-ка!
Регулярна, постійна, багатогодинна практика. І тут з’являється ще
одна проблема, яку не можуть вирішити книги. Це марність вашої
роботи!
У фашистів однією з найстрашніших тортур вважався даремний труд.
Уявляєте, піднімають вас і таких як ви рано вранці, одягають і змушують
весь день катати по колу величезний важкий багатометровий камінь. По колу. Весь
день. І наступний день. І наступний…
Так от, даремна робота – жахлива і набридає моментально.
Рішення прикладів з книг «для себе» – це звичайно не марно, тут,
принаймні, для вас самих є користь.. але якось вона не очевидна, як-то
її мало.. ну, загалом, знову мотивація котиться в тартарари, хто пробував, той
точно знає. Довго на власній волі щось робити не вийде – занадто
багато негативного зворотного зв’язку.