Успішне клонування мавп в КНР — наслідки і перспективи для медицини

Кінець січня сколихнув світову наукову спільноту, коли китайські вчені показали відео успішно клонованих ними дитинчат мавпи роду макака – Жонг-Жонг і Хуа-Хуа.
Про перспективи цього наукового досягнення і полеміку, вже почалася, – в адаптованому перекладі матеріалу з ресурсу Mashable.
Слідами Доллі
Зараз дві клоновані мавпочки вивчають межі побудованого для немовлят людини інкубатора в дослідницькій лабораторії Китайської академії наук. Приматів клонували і раніше, але вперше мавпочок «дублювали» з використанням тієї ж методики, яку вчені застосували для клонування вівці Доллі в 1996 році – так званої ядерної передачі соматичних клітин. Крім наукових досягнень, результати яких були опубліковані в журналі Cell, важливим кроком є те, що ці китайські вчені планують найближчим часом «виробляти» більше клонованих мавпочок і вважають, що вони можуть зробити клонування приматів відносно дешевим. Фахівці зазначають, що ці генетично ідентичні між собою тварини, схожі на ідентичних людських близнюків, повинні використовуватися тільки на користь людині, з метою розвитку медицини.
«Мавпи – це вид приматів, який розвивався паралельно з людським виглядом, – говорить один із співавторів дослідження М-мінг Пу (Mu-ming Poo), директор Інституту неврології Китайської академії наук. – Таким чином, вони є ідеальними моделями для вивчення захворювань людини і розробки медикаментозного лікування».
Сьогодні нові лікарські засоби для людей регулярно тестують на тваринах, приміром, на мишах, або в лабораторних умовах, поза живих організмів, але Пу вважає, що клонування тварин, зокрема тих, що є генетично близькими до нас, є необхідним.
«Я особисто не впевнений, що зараз ми можемо виробляти дійсно хороші ліки без тестування на цих тварин», – заявив Пу.
Зараз на двох клонованих мавпочка жіночої статі, різниця у віці яких складає два тижні, не проводять експерименти, оскільки вони ще дуже маленькі (близько трьох місяців) та крихкі. Їх тримають в інкубаторі, що знаходиться під контролем, далі від сурогатних матерів (які виносили клоновані ембріони), оскільки Пу стурбований, що сурогатні матері не будуть піклуватися про малюків належним чином.
Перевага клонованих мавпочок (або будь-яких тварин) полягає в тому, що вони мають абсолютно однаковий геном, а це надає дослідникам цілу групу однакових тварин, на яких можна протестувати нові ліки. Наприклад, якщо б в лабораторії було 10 клонованих мавп, п’яти з них можна було б давати досліджуваний препарат, а іншим – ні (контрольна група). Результати лікування дозволили дослідникам чіткіше відповідь на те, наскільки ефективною є така форма лікування.
Гроші і мораль
Інші дослідники не впевнені, що клонування мавп – а це, по суті, дорого і суперечливо з точки зору етики – елемент, без якого не може обійтися сучасна наука.
«Справа в тому, що подібні дослідження – дуже дорогі. І необхідно дійсно вагоме обґрунтування для клонування 20 мавп, – висловив свою точку зору Ганс-Майкл Кубіш (Hans-Michael Kubish), дослідник-генетик, який раніше керував розведенням макак резусів в Національному дослідницькому центрі приматів у Туланського Університету, США. – Дійсно, можуть існувати певні дослідження, для проведення яких було б бажано мати однакових мавпочок, але я вважаю, що це скоріше виключення».
За оцінками Пу клонування мавпочок може коштувати близько $50 000, але він не пояснив, яким чином вирахував таку суму. І навряд чи вона буде включати витрати на утримання колонії розумних, клонованих істот, які будуть використовуватися для тестування на тваринах.
«Я б стверджував, що існують й інші придатні види тварин, не такі дорогі, як мавпи», – заявила Керол Кіфер (Carol Keefer), яка досліджує ембріональний розвиток і стовбурові клітини в Університеті штату Меріленд, США.
Навіть якщо б якась добре фінансована державна або університетська лабораторія купила групу клонованих мавп у Китайської академії наук, не можна визнати, що це призвело б до створення абсолютно ідеальною лабораторної моделі. «Мавпи ближче [людини], ніж свині, але навіть ця близькість не ідеальна», – говорить Кіфер. Вона стверджує, що за допомогою цього методу клонування дослідники можуть дати всім клонам специфічний тип або варіант гена, можливо, той, який викликає невиліковне захворювання, наприклад, муковісцидоз. Це дозволить вченим випробовувати нові ліки на тварину, щоб побачити, як вони працюють. Проте, штучне наділення інтелектуальних приматів генетичним захворюванням для тестування медикаментів для людини викличе безліч суперечок, особливо в США, де вже заборонили біомедичні дослідження на шимпанзе.
Пу ж вважає, що західні країни позитивно поставляться до ідеї клонування мавп для медичних досліджень. Він визнав існування «суспільних емоцій» щодо використання мавп в Європі та Сполучених Штатах, але висловив надію, що західні країни «поступово змінять свій підхід» і сприймуть мавп, як корисний з медичної точки зору вигляд. Пу також стверджує, що його лабораторія не зацікавлена клонування людей.
Якщо люди погодяться з клонуванням приматів, Кіфер зазначає, що такі клони не можуть бути просто медичним «моделями» в лабораторії. Вони повинні бути пацієнтами.