Як захистити дітей в інтернеті

Про те, які необхідно вжити заходів, щоб уберегти дітей від небезпечного контенту.
Олексій Дрозд
Директор навчального центру компанії SearchInform, керівник напрямку по роботі з вузами, автор ряду матеріалів з інформаційної безпеки для програми модернізації вищої освіти в Євросоюзі (TEMPUS).
Бажання захистити свою дитину від будь-якої небезпеки природно і зрозуміло. «Не розмовляй з незнайомцями», «не відкривай двері нікому, крім нас», «гуляй так, щоб я тебе бачила» — все це говорили і нас, а тепер ми повторюємо ці фрази своїм дітям.
Розвиток технологій призвело до появи нових загроз: тролінг, цькування, прагнення заробити лайки будь-якою ціною. Тепер захищати улюблене чадо потрібно не тільки в реальності, але і в Мережі. Виявляється, зробити це не так просто. І справа не в тому, що інструментів не вистачає. Захист дитини в інтернеті — рівняння з декількома змінними, вирішити яке під силу далеко не кожному.
Самостійна захист
Відразу обмовимося, що контроль так чи інакше буде порушувати межі особистого простору дитини і зачіпати етичний аспект. Тим не менше ці способи допоможуть батькам бути впевненими, що їхні діти не натрапити в інтернеті на небезпечну для них інформацію.
Захист на рівні пристрою
Одним з перших гаджетів в житті маленького користувача стає телефон і його варіації. Ті, хто хвилюється дорослі хочуть знати, чи все в порядку у дитини, а також де він. Ринок задовольнив цей запит. Кілька років тому свою нішу зайняли дитячі телефони і смарт-годинник.
Принцип їх роботи простий: якщо не дозволено, значить, заборонено. З таких пристроїв дитина може зателефонувати на номери із білого списку. Вхідний дзвінок теж може бути тільки від схвалених контактів. Іншим буде видаватися сигнал «зайнято».
Також батьки можуть отримувати дані про місцезнаходження дитини. Можна заздалегідь запам’ятати потрібні точки (будинок, парк, школа) або отримувати GPS-координати в режимі реального часу. У деяких моделях смарт-годин передбачена відправка СМС, якщо дитина вирішить зняти їх. Крім того, можна відправити команду на прихований дзвінок з пристрою, тобто прослуховувати. І ось тут дбайливі батьки впритул наближаються до скоєння злочину.
Подібні гаджети, незважаючи на веселий різнокольоровий дизайн, є спецзасобами негласного отримання інформації. Їх виробництво, придбання або збут заборонені 138.1 статті Кримінального кодексу. Тим не менш купити пристрою можна: їх офіційно продають оператори «великої трійки». Хоча в Німеччині, наприклад, такі гаджети заборонили.
Захист на рівні оболонки
З дитячих телефонів і смарт-годин можна потрапити в інтернет. Інша справа — смартфони і планшети.
Одним з перших широко відомих гаджетів в свій час став планшет Samsung Galaxy Tab 3 Kids. Виробник орієнтувався на цільову аудиторію — дітей. Це проявлялося як у дизайні, так і у функціональності додатків.
Пристрій орієнтований на те, щоб створити «добрий» інтернет. Батьки самі налаштовують, які програми зможе запускати дитина і скільки в цілому можна проводити часу з планшетом. Наприклад, в день не більше 30 хвилин. Самі додатки також орієнтовані на маленького користувача. Якщо це онлайн-кінотеатр, то знайти дитина зможе тільки відповідний до його віку контент.
Проте частіше буває так, що звичайний смартфон або планшет дістається дитині від батьків «у спадок». Виробники передбачили й цю ситуацію і створили дитячий режим. Вийти з нього, не знаючи батьківського пароля, не вийде.
Захист на рівні софта
Що робити, якщо у вашого смартфона немає дитячого режиму? Що, якщо дитина виходить в Мережу з комп’ютера? А там вистачає дорослого контенту, пропаганди, реклами та іншої небезпечної для дітей інформації. Все просто: потрібно розбиратися і налаштовувати. Є рішення на будь-який смак, колір і гаманець.
Найбільш затребувані функції батьківського контролю комп’ютера є в популярних операційних системах. В Windows, наприклад, за це відповідає Microsoft Family Safety.
Всі рішення, які перераховані нижче, працюють як для ПК, так і для мобільних пристроїв.
Антивіруси. Багато антивірусів обзавелися батьківським контролем. Деякі виробники пішли далі і випустили окремий продукт спеціально для захисту дітей.
Профілі з обмеженою функціональністю. Наприклад, при створенні скриньки Gmail можна вказати, наскільки сильно пошуковик буде фільтрувати видачу. Щось можна зробити і в соціальних мережах. Наприклад, обмежити видимість сторінки для тих, хто не входить в список друзів.
Сторонні сервіси. З їх допомогою можна налаштувати гнучкий доступ до Всесвітньої павутини, дозволити або заборонити тільки певні сайти. Деякі інтернет-провайдери самі пропонують подібну послугу в якості додаткової опції до основного тарифного плану.
Контроль на рівні маршрутизатора. Навіть у бюджетних моделей є базовий батьківський контроль. Він дозволяє стежити і обмежувати дії дітей в Мережі, лімітувати час перебування в інтернеті, забороняти доступ на певні сайти. Цілком можливо, що комусь і цього буде достатньо, щоб бути спокійним за дитину, коли він виходить в онлайн.
Захист на рівні держави
Ще в 2010 році вийшла перша публікація Федерального закону «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров’ю та розвитку». З 1 вересня 2012 року інформація стала маркуватися відповідними відмітками віковій категорії (6+, 12+, 16+, 18+). На практиці ж вийшло так, що маркування вмісту не гарантує того, що дитина з ним ознайомиться.
Нещодавно був розроблений план заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки дітей в 2018-2020 роках. Він охоплює широке коло питань: комунікації в Мережі, онлайн-платежі, конфіденційність даних, дитячий суїцид. Ініціатива корисна і назріла давно. Однак не варто покладатися тільки на державні проекти. За виховання і безпеку дитини в першу чергу відповідають батьки.
Читайте також
10 Android-додатків для батьків >
«YouTube Дітям»: відео для дітей всіх віків і батьківський контроль >
Як встановити батьківський контроль в Google Play Android >