Хочу стати лідером

Під цим гаслом російський ринок роздрібної торгівлі ліками крокував весь кризовий рік з гордо піднятою головою. Здавалося, що проблеми рітейлу його не турбують…
Персональний кут зору
Показником стійкості різних напрямків бізнесу в кризу стала кадрова політика: скорочення краще всяких звітів ілюстрували положення справ у компанії. «Саме в той момент, коли більшість фірм припинило набір кадрів і займалося чисткою рядів, фармацевтика була зразком спокою, – розповідає Маргарита Удовенко, керівник групи підбору персоналу напряму «Медицина/Фармацевтика» кадрового центру «ЮНІТІ». – Ми продовжували отримувати замовлення на підбір фахівців. При цьому рівень зарплат у галузі не змінювався. Серед затребуваних кандидатів – виробничники і продажники. Якщо говорити саме про мережевої роздрібної торгівлі, то тут попит спостерігається не тільки на працівників середньої ланки (наприклад, керуючого аптекою), але і на рядових спеціалістів – провізорів та фармацевтів».
З одного боку, попит обґрунтований недоліком кваліфікованих кадрів. За словами експертів кадрового центру «ЮНІТІ», до цих пір число вищих навчальних закладів галузі дуже обмежено. Основні з них – Московська медична академія ім. Сеченова, Російський державний медичний університет, Санкт-Петербурзька державна хіміко-фармацевтична академія. А адже наявність профільної освіти – одне з головних вимог до таких фахівців.
Варто зауважити, що сьогодні основна маса рітейлерів зіткнулася з серйозними проблемами: брак власних коштів на розвиток, реструктуризацію та погашення кредитів. У той же час аптечні мережі зростають: одні відкривають нові аптеки, інші купують у конкурентів. Наприклад, мережа «А5» з кінця серпня по листопад оголосила про запуск 9 точок у Москві і 7 – в Московській області. «Активно розвивається цей бізнес і в країнах СНД, – додає Маргарита Удовенко. – Там до останнього часу переважала традиційна система розрізнених аптек. Людей, розвивали і керували мережею масштабом від 50 торгових точок в республіках немає, тому компанії зацікавлені в залучення такого роду фахівців з Росії. У нас є успішно реалізовані проекти з експорту вітчизняних професіоналів фармацевтичної галузі».
«Кому війна, а кому мати рідна…» Невже криза допомогла фармацевтичного бізнесу?
За своїми правилами
Проблема номер один для роздрібної торгівлі – падіння купівельного попиту. Осінь не виправдала очікувань рітейлерів. Якщо зазвичай зростання продажів у вересні становив до 40% щодо серпня, то в цьому році припливу покупців продавці не помітили. І вже в жовтні на вітрини повернулися таблички «Розпродаж». В аптеці ж з настанням осені черги тільки зросли – грип страшніше кризи.
Основна причина, по якій фармацевтичний ринок не відчуває прямого впливу економічного спаду, – сама природа пропонованого товару. Люди не перестають хворіти, відчуваючи фінансові труднощі. Тому продовжують купувати ліки, незалежно від рівня доходів. Різкого відмови від ефективних, але дорогих засобів не відбулося, на відміну від решти роздробу, де елітні товари в розпал кризи втратили до 50% обсягів продажів. Позбавити себе хорошого віскі і ікри все-таки простіше, ніж надії на швидке одужання.
Однак на тлі загального зниження купівельної активності подорожчання препаратів в аптеках, яке було зафіксовано на початку року, не змогло пройти непоміченим. Так, за даними звіту DSM Group, з січня по серпень цього року ціни на ліки зросли на 15,2%. Гаманець хворих виявився не бездонним. Стрімке подорожчання призвело до того, що покупці стали віддавати перевагу більш дешевим аналогам. Виробники може і раді б притримати ціни, але залежність від курсу валют в галузі занадто сильна. Як зазначив Володимир Путін на нараді щодо стратегії розвитку фармацевтичної промисловості в Росії, «в нашій країні ліки виробляють близько 350 підприємств, але їх частка на ринку не перевищує 20% у вартісному вираженні, решта – імпорт». Крім того, понад 80% сировини, що використовується у нас у країні, привезене з-за кордону.
У підсумку, подорожчання долара і євро поставило під загрозу роботу багатьох вітчизняних виробників. «На початку 2009 року спостерігалося зниження обсягів виробництва, – розповідає Ірина Катасонова, менеджер відділу дослідження інфраструктури ринку Центру маркетингових досліджень (ЦМІ) «Фармексперт». – Однією з основних причин стало зміна курсу валют, яке спричинило за собою підвищення вартості імпортованого сировини для виробництва готових лікарських форм. При цьому кризова ситуація на ринку також ускладнила збут продукції, особливо в регіонах – різке зростання цін і безробіття негативно позначаються на обсягах продажів. Але виробникам вдалося сповільнити темпи зниження виробництва, що спостерігається з вересня 2008 року, і з березня 2009-го простежується позитивний тренд у вітчизняному фармвиробництв. Таким чином, перші кроки по стабілізації даного ринку вже зроблені».
Дійсно, в цьому році планується запуск зупиненого в січні виробництва на «Красфарме», основу асортименту якого становлять недорогі антибіотики, інфузійні розчини та кровозамінники. Причина відновлення роботи одного з конвеєрів – держзамовлення на недорогу і актуальну для сучасного покупця продукцію, підвищення інтересу до якої пояснюється споживчими перевагами.
Зростання обсягу продажів менш дорогої вітчизняної продукції та активна позиція російських виробників дозволили збільшити частку препаратів локального виробництва. Їх роздрібні продажі мали тенденцію до зниження протягом кількох останніх років, а за підсумками 1-го півріччя 2009 року показали зростання. Наприклад, російські компанії «Фармакор», «Сотекс» і «Верофарм» відзначили високі темпи збільшення обсягів виробництва по відношенню до 1-го півріччя 2008 року.
Однак, на думку голови комітету Держдуми РФ з охорони здоров’я Ольги Погоди, зміни цін на ліки в меншій мірі пов’язані з економічною кризою і коливаннями курсів валют, але в більшій – є наслідком браку ефективного контролю ціноутворення та державних закупівель лікарських засобів в суб’єктах РФ. І щоб вирішити цю проблему, Мінздоровсоцрозвитку вже підготував і передав на розгляд в Уряд РФ законопроект «Про обіг лікарських засобів», який передбачає державне регулювання цін на життєво важливі ліки. Треба зауважити, що у галузевих асоціаціях спробували переконати чиновників в тому, що документ потребує кардинального перегляду. Але отримали відповідь, в якому Мінздоровсоцрозвитку не поділяє їхню стурбованість. І до кінця року уряд обіцяє вирішити долю цього законопроекту.
Чи є ліки від кризи?..
Отже, райдужна картинка майбутнього фармритейла потроху тьмяніє. За даними роздрібного аудиту DSM Group, «в серпні 2009 року комерційний ринок ГЛЗ (готових лікарських засобів) впав на 1,9% порівняно з липнем 2009 року». У натуральному вираженні в серпні він становив 282 млн. упаковок, що на 2,4% нижче, ніж в липні 2009 року, і на 14% нижче, ніж у серпні 2008-го. За сім місяців спостерігається зниження обсягів споживання на 7,7%. Така динаміка яскраво свідчить про вплив кризи на споживача.
«Роздрібний ринок, на наш погляд, найближчим часом стане найбільш проблемним сегментом, – відзначає директор з маркетингових досліджень ЦМІ «Фармексперт» Давид Мелік-Гусейнов, – темпи його зростання з року в рік коливалися в інтервалі 18-27%. Настільки бурхливий розвиток провоцировалось постійним збільшенням цін на медикаменти, а також перемиканням населення на більш дорогі препарати. Оскільки в результаті кризи споживачі не поспішають купувати дорогі ліки, а ціновий фактор потрапить під більш жорсткий контроль держави, роздрібний ринок позбавляється основних драйверів. Єдиний принцип ціноутворення або знизить ціни, або їх зафіксує. За прогнозами, в 2009 році ринок ліків в грошовому вираженні збільшиться на 25%. На початку року темп росту перевищував 30%, проте вже в серпні він сповільнився до 20%. І в кінці року очікується цікава ситуація. Так як натуральне споживання фармпрепаратів не збільшується і ціни теж істотно сповільнили свій ріст (з травня по вересень простежується навіть їх зниження), то в грудні 2009 року, вперше за всю історію російського фармринку, починаючи з 1991 року, ми зможемо спостерігати негативну динаміку обсягу продажів».
Шкода, але чудес не буває, і аптечним мережам не вдалося вийти з кризи непереможеними. Хоча легкий мінус – все-таки не катастрофічне падіння. Важливіше те, що не найкращим способом – зростанням цін – але російська фармацевтика привернула до себе увагу влади. Нехай законопроекти подобаються не всім, а плани (наприклад, «Стратегію розвитку промисловості на період до 2020 року» («ФАРМА-2020»), затверджену в кінці жовтня) багато експертів оцінюють як утопічні. Головне, криза показала, що займатися виготовленням і продажем лікарських засобів вигідно. У Росії ж з її зношеними виробничими потужностями і пропадає дослідно-експериментальною базою простори для оздоровлення дуже широкі. Тому будь-які кроки назустріч російській фармацевтиці з боку держави та інвесторів повинні допомогти стати вітчизняному виробнику, якщо не попереду планети всієї, то хоча б більш або менш конкурентоспроможними на власному внутрішньому ринку.
За матеріалами Кадрового Центру «ЮНІТІ»