Чому я завжди з’їдаю салат в кінці трапези

Девід МакКенн – кулінарний письменник і розробник рецептів, який спеціалізується на простих, але елегантних сезонних рецептах, соусах і спеціях, а також корисних порадах на кухні. Його роботи були опубліковані в журналах Food & Wine, Everyday with Rachael Ray, Great American Home Cooking, MyRecipes, Extra Crispy, food52 та The Kitchn.

Опубліковано 19 січня 2021 року

Коли я ріс, у нас завжди був салат як частина вечері. Що саме по собі, можливо, було трохи незвично. Що не було незвичним, так це те, що являв собою салат, і його розміщення під час їжі.

Наші салати, як і багато американських салатів середини століття, складалися з качана салату айсберг, очищеного від серцевини і порізаного на часточки. Потім це було рясно покрито або пляшковою заправкою, або, що було більш поширеним у нашому домі, тим, що ми називали “тисяча островів”. Наша спрощена версія була просто сумішшю майонезу та кетчупу… це не так погано, як звучить, насправді. У рідкісних випадках могли з’явитися помідори та огірки. Звісно, це вживалося перед рештою страв.

Але з часом ми всі почали відкривати для себе іншу зелень для салатів, а також радість від простого вінегрету. Ці зміни, а також усвідомлення того, що інші, більш досвідчені в салатах культури роблять це трохи інакше, викликали певне переосмислення питання розміщення.

Спочатку я, як і багато інших, думав, що їсти салат наприкінці трапези (а не на початку) – це манірність, запозичена у французів. Іншими словами – просто намагання бути модним. А ще були прихильники здорового харчування, які казали нам, що грубі корми, які містяться в салаті, будуть працювати як мітла, вичищаючи наші нутрощі в кінці трапези. А це не найапетитніший привід для того, щоб щось з’їсти.

Але було щось привабливе в ідеї “салату в кінці”. Тож ми з партнером вирішили спробувати. І, буквально, ця перша страва змінила все. Салат, який я приготував, був невеликою купкою змішаної гіркої зелені з дуже простою заправкою з олії та оцту. І після великого обіду, який включав м’ясо, крохмаль і деякі овочі, цей маленький яскравий салат був дивовижним, смачним засобом для очищення піднебіння. Не в тому сенсі, що він “такий здоровий”… а в тому, що він “прорізався крізь багатство їжі”. Ми обидва відчували легкість, а не переповненість. І коли ми продовжували цей експеримент з салатом, ми виявили, що з нетерпінням чекаємо салату так, як ніколи раніше не чекали. Це просто здавалося правильним. Не вишукано, але як ідеальний спосіб завершити трапезу.

Зізнаюся, деякий час знадобився для того, щоб наше коло гостей вечері пристосувалося. Але вони досить швидко прийшли до тями, і я дуже пишався, коли дехто з них повідомляв, що вони також почали подавати салат наприкінці їжі.

Спробуйте і ви. Не з великим об’ємним салатом, а з міксом красивої зелені. Злегка заправте їх хорошою оливковою олією, хорошим оцтом і посипте сіллю. Закінчення трапези ще ніколи не було таким смачним.

Source: allrecipes.com