Чого навчив світова фінансова криза?

Сучасний глобальний світовий економічний криза 2008-2009 років, спочатку виник у банківській системі США. Однією з головних причин кризи у США стала універсальна діяльність американських банків, тобто поєднання кредитно-фінансових та інвестиційних функцій в одному банку. Ще криза 1929-1933 років показав всю згубність такого суміщення. У Штатах після того кризи був прийнятий спеціальний закон, що забороняє суміщення банківських функцій. Таке поєднання робить реальний капітал та кредит заручниками авантюрних фінансистів, створюють у цілях непомірного збагачення, різні фінансові «бульбашки» з грандіозними ризиками, що і сталося в останньому кризі. На жаль, американські фінансисти знайшли шляхи, як обійти цей закон. Ось що пише про це відомий фінансист Чарльз Гайст – професор фінансових наук Манхеттенського коледжу:
«Ослаблення колись строгих правил, що створилася в результаті дерегулювання нова фінансова середовище зробила можливим співіснування банків і інвестиційних банків, що ще з 1933 року було заборонено. Коли вони почали пожинати плоди дерегулювання, перебуваючи під одним дахом, старі ідеї управління ризиками були відкинуті в прагненні до максимального прибутку».
А ось думка російського фахівця Бориса Борисова – експерта з фінансового, біржового та банківського сектору, справедливо вважає універсальні банки – універсальним злом:
«В сучасній економіці фактично співіснують не два, а три головних взаємопов’язаних сектора – реальний, фінансовий та віртуальний, представлений ринком деривативів, ф’ючерсів, форвардів, ставок на індекси та інших інструментів… Як відомо, т. зв. кредитне плече в цьому віртуальному секторі майже не вимагає фізичної надання кредитних грошових ресурсів, що робить його розбухання – а разом з ним і ніким не контрольоване зростання ризиків – практично безконтрольним і вкрай небезпечним для всієї фінансової системи.
Найважливішим елементом майже всіх банківських криз останніх десятиліть було порушення нормального перебігу розрахунків, кредитування, криза довіри на міжбанку і депозитний криза. Найбільш небезпечна частина банківської кризи – це руйнування системи національних і міжнародних розрахунків, коли постає грошовий обіг в реальному секторі. На другому місці стоїть небезпека різкого скорочення кредитування народного господарства».
Безумовно, фінансовий світ зробить певні висновки. Дуже важливо, щоб і російська банківська система врахувала всі помилки. Необхідно ліквідувати універсальну діяльність банків, ризиковані інвестиції багатьох з них, і потім як наслідок невиконання своїх розрахункових і кредитних функцій, часто підриває довіру до всієї банківської системи Росії. Слід перейти до сучасної спеціалізованої триланкової кризостійкою схемою банківської діяльності (розрахункові LSB-банки, які працюють з платежами; кредитно-депозитні банки, які не мають розрахункових функцій; інвестиційні банки, що працюють з цінними паперами).
Крім того, дуже важливо кредитно-депозитну діяльність банків побудувати так, щоб вона була обмежена лише тими суб’єктами федерації, в яких банки знаходяться. Сумний досвід кризи показав, що міжрегіональні банки в будь-який момент можуть вивести кошти із проблемних регіонів в більш благополучні регіони, наприклад, з провінції до Москви, що, власне, і траплялося, посилюючи в період кризи важке фінансове становище в російських регіонах. Це одна з причин того, що практично всі російські підприємства мали в 2008-2009-му роках серйозні проблеми з кредитуванням.
Якщо не зробити всього перерахованого, тоді нові кризи з більш тяжкими наслідками неминучі.
І останні, у фінансовому світі нічого не треба винаходити, всі складні фінансові ситуації давно проаналізовано та розглянуто кращими умами людства . Біда в тому, що на вищі посади у фінансових установах різних країн приходять або недостатньо компетентні в складних фінансових питаннях керівники або, гірше того, фінансисти надмірно заражені жагою наживи ( що і породило нинішня криза).
Так, знаменитий фінансист Пітер Бернстайн у своїх роботах фактично передбачив сучасну кризу, докладно описав небезпечні зміни в інвестиційному світі, невідповідність ризиків і волатильності, але, мабуть, не був почутий сильними світу цього.
Юрій Чашин 20.09.2009