Диво…

Диво
У кожного своє уявлення про чудо..Я вважаю, що диво має впливати на долю людини…Ну от уявімо…
Дівчина закохана в хлопця, а він абсолютно до неї байдужий. Ну ніяких емоцій вона не викликає у нього. А вона не помічає байдужості…або намагається не помічати… Внутрішній голос каже їй “Вистачить! Це маячня! Ну не потрібна ти йому!” на що закохана дівчина відповідає “Не правда! Ну ти ж бачила, як він подивився!”… Це може тривати скільки завгодно, але завжди настає момент, коли боротьба цих двох Я доходить до такої точки, що стає складно дихати…Тиск стає дуже високим і обидві вирішують здатися… Прекрасно знаючи, що все закінчиться як завжди розчаруванням, дівчина крокує вперед… Вона зустрічається з хлопцем…Вони гуляють, розмовляють…І з її вуст вилітає “Я закохана в тебе…а ти?” … Та…
… і в цей момент доля може піти по двох доріжках… Перша вона звичайна…Стандартна так сказати… її ніхто не любить, ніхто не хоче по ньому йти, але тим не менше всі звикли, що саме ця доріжка і є життя…
Чим же відрізняється друга доріжка? Саме в ній існує диво, про яке всі говорять, всі думають, але воно не відбувається…Іноді мені здається, що згорнути на цю доріжку не реально…на неї немає входу, її можна тільки бачити, уявляти, але потрапити не можна…
І всі ці думки пролітають за дві секунди…в момент мовчання і розгубленості молодої людини…
“Емм…Напевно немає…”
Друга доріжка зникає з поля зору… біль б’є в груди… утворюється клубок у горлі…і єдине що виходить видавити з себе це “Ясно…”
Так закінчується ще одна історія не сталося дива…
І дивлячись на це з боку, слухаючи, я все частіше переконуюсь, що чудес не буває….
Автор статті: Марина Грицак //
стаття взята з сайту 21gram.ru