Фінансова криза: проблеми та нові можливості

Перша половина 2008р вселяла стійкий оптимізм – здавалося, що доходи компаній і населення будуть зростати, а ціни на природні ресурси — бити нові рекорди, або (в гіршому випадку) залишатися на колишньому рівні. При такому прогнозі ніхто не обмежував себе в кредитах, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Приватні компанії укрупнювалися, з допомогою банків захоплюючи всі великі «території». Бізнес ріс і виходив за межі рідної держави. По всьому світу стала чутна російська мова.
У другій половині вересня все змінилося: світова фінансова система дала збій, фінансові імперії, побудовані на кредити стали руйнуються, кількість невизначеностей у бізнесі зросла. Коли це скінчиться? Що робити? – вічні питання залишаються без відповіді. Керівники почали подумувати про скорочення витрат, підлеглі — про скорочення штату, а домогосподарки — про помірних витратах. Хаос запанував не тільки на біржах, але насамперед — в головах: В подібних умовах представникам російського бізнесу працювати ще не доводилося. Той факт, що криза назвали світовим викликав почуття безвиході і десь навіть марність опору його наслідків. Так загальне милостиве настрій і російське веселощі змінилися на обережність і підозрілість, а списки найбільш багатих і знаменитих доповнилися підрахунками їх фінансових втрат
Коли відбуваються великі катастрофи, завжди важливий світовий досвід, методи і підходи, використовувані при виході з таких ситуацій. Наприклад, у разі аварії на підстанції, якщо знеструмили цілий квартал або місто – є служба Міськелектромережі, фахівці якої раніше багато разів усували подібні аварії, у них є знання і практичний досвід. Повертаючись до ситуації з глобальною фінансовою кризою, треба зауважити, що фахівців з такими знаннями і досвідом просто немає (їх немає в Росії, їх немає ніде) – тому й виходити з кризи ми будемо не просто і не так швидко як хотілося б. І дай бог, щоб правильних рішень було прийнято набагато більше.
У найближчому майбутньому, напевно, ми побачимо становлення нової фінансової системи. Як заявив нещодавно президент європейського центробанку Жан-Клод Тріше, «безглуздо шукати цапа-відбувайла в подіях, фінансова система повинна змінитися: жодних привілеїв – нікому з учасників…». У Росії, як в старі добрі часи влада декларувала допомога окремим учасникам ринку. А чому саме їм? Може, варто залучити для прийняття такого рішення команду експертів з реального бізнесу? Тоді рішення, на мій погляд, буде більш виваженим. Ще раз повторюся, глобальної кризи такого масштабу не було, немає готових рішень і немає спеціалістів, які вирішують завдання з такою кількістю невідомих. Саме тому, досвід і знання перших керівників великих компаній може бути корисний, як для вирішення завдань в межах міста, так і на державному рівні.
Якщо всі вкладники разом знімуть всі гроші – не встоїть жоден банк (це зрозуміло всім). Якщо переважна більшість тих, хто заробляє гроші в Росії, будуть вивозити їх за кордон – виникне загроза зупинки виробництва і в гіршому випадку колапс економіки. На кожному лежить персональна відповідальність, немає «дурнів» з грошима, всі хочуть заробити, виграти, перемогти, але це не той випадок, коли можна виграти поодинці за рахунок когось. Треба зрозуміти, що ми всі разом повинні вийти з кризи, зберегти НАШУ ЕКОНОМІКУ, НАШ РИНОК, НАШУ КРАЇНУ, перемога повинна бути одна на всіх – інакше ми всі опинимося на дні вся країна.
В принципі, у нас і в країні, і в місті є велика кількість здорових і розумних людей, і зараз саме час демонструвати свій потенціал і міркувати. Та зараз, можна сильно втратити в грошах, ну і все навколо буде коштувати дешевше, тому відносний рівень життя необов’язково сильно зміниться. Більшість цін на товари і послуги були штучно роздуті – Москва невипадково один з найдорожчих міст світу, чим далі від Москви, тим падіння цін менш помітно.
В результаті фінансової кризи першими постраждали багаті люди, потім директори і топ-менеджери, але це сильні люди, у них є голова, є досвід – вони випливуть, за них переживати не треба. Не секрет, що в будь-якій компанії є люди, які працюють ” від дзвінка до дзвінка, але не в повну силу, їх доведеться відправити додому, баласт нікому не потрібен, особливо зараз. Завданням бізнесу завжди було крутитися і крутитися, шукати варіанти, і він виживає тільки тому, що показує межа мобільності, гнучкості та швидкості прийняття рішень. Треба весь час змінюватися, треба пропонувати весь час щось новеньке. А якщо компанія безглузда, неповоротка, не рентабельна – вона помре. З цієї точки зору криза має очищувальний вплив на бізнес-середовище. Відкривається нова глава історії, де мірилом усього стане не прив’язка до ціни на нафту, а реальна конкуренція, реальна боротьба за клієнта. Буває і таке, що компанія давно не рентабельна, але, тим не менш, фундаментально корисна, просто там керівники некомпетентні, значить, їх треба замінити і привести ситуацію у відповідність. У цьому сенсі всім компаніям можна побажати не стільки міцності (стояти на смерть ми вміємо, це практично історія нашої країни), скільки гнучкості та еластичності.
Набагато більше зараз залежить від конкретних кроків та рішень топ-менеджерів компаній. Той факт, що здійснювані ними дії тепер не приносять очікуваного результату, дратує власників і вводить у стан ступору співробітників компанії, оскільки в роботу надійшов один-єдиний сценарій під назвою «підлаштовуватися під обставини».Пройде небагато часу і біля керма компаній, не що планують йти з ринку, виявляться затребуваними люди зовсім іншого штибу — новатори, здатні приймати гнучкі рішення і мислити неординарним чином. Замість підрахунку збитків вони займуться розробкою нової стратегії розвитку.
Угод злиттів і поглинань було до кризи багато і буде ще більше зараз, ряду компаній гроші потрібні сьогодні, але оскільки отримати кредит практично неможливо — доведеться або продати частину активів, або віддати частку в капіталі, а частина дрібних компаній просто підуть з ринку. Я, як керівник компанії «Магазин готового бізнесу Delomag», постійно зустрічаюся з моїми клієнтами, які купують/продають бізнес, в розмові тема кризи виникає майже завжди і що цікаво, для когось криза-це глухий кут (як фінансовий, так і психологічний), для іншого нові можливості (купити активи, що подешевшали, почати свій бізнес, …) і він вже активно налаштований на те, щоб використовувати цю можливість. Хтось робить вигляд, що нічого не сталося, інший просить ради. Неможливо дати рецепти виживання для всіх компаній: може бути, варто зробити акцент на більш коротких проектах, з максимально конкретними результатами, варто подивитися на ефективність витрат і привести їх у відповідність з економічними реаліями, майже завжди необхідно зробити все для збереження команди провідних фахівців. Особисто для мене криза – це насамперед час «дорослішання», це підведення підсумків, це нові плани.
Самарський портал з продажу/купівлі готового бізнесу, Delomag.ru