Хатіко. Найвірніший друг

У сучасному кінематографі дуже рідко зустрічаються фільми, гідні уваги справжнього кіномана. Один з таких шедеврів – фільм “Хатіко”.
Після перегляду цього шедевра (по-іншому і не скажеш) літери не складаються в слова, слова не складаються в речення. Душа вирує, чувтсва переповнюють, всередині каламбур. Сльози не висихають, думки переплутані…
Думаю, кожній людині потрібно подивитися цей фільм хоч раз в житті: для оновлення почуттів і розуму. Вони (і фільм в цілому, і собака зокрема) вчать любитьвсем серцем, цінувати відданість і дружбу, цінувати те маленьке, пухнасте або не дуже, але все одно таке добре створіння, яке бігає поруч і дивиться повними відданості очима, і в цьому маленькому надійному істоту побачити щось більше, або когось більшого… Фільм змушує замислитися про своїх друзів, про стосунки з ними, і взагалі в цілому про дружбу у своєму житті…
Покажіть цей фільм своїй дитині, подивіться самі. Привчайте своїх дітей з дитинства до справжньої дружби й названій любові.
Бути може, ви подумаєте, що я дуже вразлива. Можливо, не буду сперечатися. Але я не вважаю це своїм недоліком. Я рада, що коли я дивилась цей прекрасний фільм, я смогу відчути все те, що нам хотів показати автор. Я можу повчитися у любити самого вірного істоти на землі – у собаки…
Хочеться, щоб кожна людина на землі був хоч трохи схожий на Хатіко, адже тоді наш світ став би набагато краще.
Хатіко. Ода дружбі.