Інвестиції і криза. Що робити?

Світова фінансова криза повною мірою поширився у володіннях українських підприємці. Здавалося, що ця криза дуже далекий від України та її справ, але він постукав у наші двері. В економіці кризи відбуваються періодично, здавалося б, людство вже мало навчитися протистояти і передбачати їх, але ні, всі вони приходять несподівано, і вже в цій ситуації компанії шукають спосіб залишитися на плаву, мінімізувати свої втрати. Криза по суті своїй, звичайно, є тимчасовим явищем, але цілком достатнім, для того, щоб втопити якусь із компаній, вибити з колії, принести істотні матеріальні втрати.
Природною реакцій буде захист. Яким чином при нинішній ситуації компанії готові захищатися від кризи? Існує кілька дій, в яких грамотні компанії вдаються в першу чергу. Серед них можна назвати і збільшення продажів і пошук нових джерел фінансування. На сучасному перехідному періоді при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення.
Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Джерело інвестицій – фонд накопичення, або зберигаямая частина національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань. Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку.
У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності. Інвестиційні пропозиції (проекти) є специфічними видами інвестицій, що здійснюються окремими особами і фірмами в приватному секторі, а також урядами різних країн і організаціями державного сектора. У обох секторах керівники стикаються з необхідністю приймати рішення про прийняття або відхилення запропонованого інвестиційного проекту, або про вибір певної кількості варіантів проектів з набору запропонованих альтернативних інвестиційних проектів.
Аналіз корисності і витрат – це визначення цілого комплексу методів оцінки і підходів, які можуть бути застосовані та використані керівниками державного сектора в оцінці державних інвестиційних проектів, або в прийнятті політичних рішень щодо того, мають або не мають суттєву економічну вагомість субсидії, у визначенні інвестиційних проектів приватного сектора, що в іншому випадку можуть бути здійснені.
Аналіз доцільності капіталовкладень – це цілий комплекс методів, що використовують фінансові керівники підприємств у приватному секторі для оцінки запропонованих інвестиційних проектів (що, як правило, включають придбання основного капіталу). Методи і критерії, що застосовуються в аналізі ефективності капіталовкладень, і з погляду методології є тими ж самими, що й в аналізі корисності і витрат.