fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Культура та мистецтво

Як грати боєм на гітарі і потрапляти в ритм

Чи помічали ви, що не можете тримати ритм рівному? З-за цього ви не можете грати з іншими музикантами або під вашу гру неможливо співати вокалісту? Часто я бачу на своїх заняттях, що початківці роблять одні і ті ж помилки, які не дозволяють їм грати рівно і на це є кілька причин. Найпоширеніші причини:
1. Заняття без метронома. Якщо Ви робите якісь вправи таким чином – швидкість у Вас буде плавати. Надалі, якщо будете грати з колективом, Ви, найімовірніше, не зможете підлаштуватися під ритм музики, тим самим збиваючи інших учасників.
2. Гра з зупинками руки під час бою або штриха. Якщо Ви зупиняєте її – Вам буде складніше спіймати пульс музики, який досягається за рахунок плавного руху, не буде принципу маятника, коли рука з рівномірною швидкістю рухається вгору-вниз, тим самим потрапляти в ритм буде набагато складніше.
3. Удар вниз на слабку долю або удар вгору на сильну долю. Необхідно враховувати, з якою частки починається бій або штрих, і розрахувати де будуть удари вгору, а де вниз протягом такту. Якщо він починається зі слабкою частки – багато хто починає з удару вниз, в результаті б’ють по струнах вгору на сильну частку, тим самим збиваючись з пульсу музики. Також, необхідно стежити за рухом руки на всьому протязі композиції, т. к. можна легко збитися, наприклад, де-небудь у середині такту і зіграти слабку частку ударом вниз, від чого порушиться подальше акцентування сильної долі. Нижче наведено простий приклад бою, який починається зі слабкою частки:
4. Прискорення руху або сповільнюючи його. Необхідно рухати рукою з однаковою швидкістю, ніби маятником, тому що при прискоренні чи уповільненні – Ви “слетите” з ритму, будете або випереджати ритм, або навпаки, спізнюватися.
Вирішення цих проблем:
1. Важливе правило музиканта – займатися під метроном.
Те, що Ви розучуєте вкрай бажано також відпрацьовувати під метроном. Завдяки метроному Ви будете відчувати пульс музики, навчитеся грати рівно, і відчуєте контроль над своїми руками. Крім гри під метроном, також намагайтеся записувати себе, щоб потім її послухати, т. к. на записі ви почуєте помилки, які не помічаєте. Це дозволить Вам провести свого роду роботу над помилками. Я рекомендую своїм учням записувати свою гру в Cubase або схожою програмою, де можна побачити наскільки ви випереджаєте або опаздваете, граючи в клік метронома.
2. Підберіть відповідні для Ваших здібностей завдання на ритміку.
Саме просте і ефективне завдання – включити метроном і поплескати в долоні. Для початку увімкніть його на повільній швидкості (60-70 ударів) і плескає в долоні на кожен четвертий клік, потім на кожен другий і далі по порядку, як на малюнку:
Це завдання можна розширити, наприклад роблячи по три бавовни в один такт, чергувати по два хлопки в такт і чотири бавовни і т. д. Це допоможе Вам відчути ритм. Якщо ж Вам складно підібрати для себе завдання – зверніться до викладача.
3. Продумуйте перший час напрямки рухів.
З-за заздалегідь продуманих рухів, Вам стане легше грати, без напруги, з хорошою атакою в потрібних місцях, і права рука буде ходити плавно, впевнено, наче маятник. Ось простий приклад, в яких місцях краще використовувати удари вгору/вниз у випадку з рифом з використанням змінного штриха:
Зверніть увагу, що там, де стоять паузи – рука не зупиняється, а продовжує рухатися, не торкаючись струн. Це дозволяє зберігати ритм.
Тепер розглянемо приклад з боєм:
Як бачите, тут практично те ж саме. Принцип той самий.
4. Відпрацьовуйте руху перед дзеркалом.
Так Ви зможете подивитися на себе з боку в режимі реального часу, і помітити безліч помилок, наприклад як плавність рухів, амплітуда розмаху кисті занадто велика або, навпаки, маленька, напруга в кінцівках (побачите, як напружуються м’язи).
Підведемо підсумки. Для доброго відчуття ритму не ігноруйте заняття з метрономом, слідкуйте за плавністю рухів, не забувайте про правильну постановку і приділяйте час аналізу гри. Записуйте, слухайте, виправляйте, удосконалюйтеся і не забувайте, що всі великі музиканти колись теж починали і мали безліч складнощів.
Про автора:
Павло Бочаров – професійний гітарист і викладач по грі на гітарі в Москві.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *